гладкий
|
|
Гла́дки́й, а́, е́. 1) Гладкий, ровный. Скоро їх бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посуде: одноцветный. Шух. I. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629. Ум. Гладе́нький, гладе́сенький. Сравн. степ. гла́дший.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Гла́дки́й, а́, е́. 1) Гладкий, ровный. Скоро їх бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посуде: одноцветный. Шух. I. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629. Ум. Гладе́нький, гладе́сенький. Сравн. степ. гла́дший.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Гла́дки́й, а́, е́. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. Шух. I. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629. Ум. Гладе́нький, гладе́сенький. Сравн. степ. гла́дший.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924