гнітючий

гнітючий

*Гнітю́чий, а, е. 1) Гнетущий. Сл. Нік. 2) Угнетающий, давящий. Коцюб. «В дорозі».

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28