Грамматика Малороссійскаго нарѣчія/О имени

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грамматика Малороссійскаго нарѣчія (1818
Ал. Павловскій
О имени
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Українській в оригіналі текст позначений жовтим кольором • Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів до кулішівки. • Для робіт з подібними назвами дивіться Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)
Видання: Петербург: 1818.

а.) О имени.

Родъ и число у Малороссїянъ не имѣютъ никакого исключенїя. Въ падежахъ есть нѣкоторыя собственности. Склоненій, можно сказать, пять. И поелику рѣченїй у нихъ весьма много своихъ собственныхъ, или хотя и чистыхъ Россїйсскихъ, но передѣланныхъ по собственному образцу; то для сего необходимо нужно, примѣняясь ко всеобщей Грамматикѣ, представить перемѣны окончанїй оныхъ таблицами, съ показанїемъ отступающихъ отъ общихъ правилъ исключенїй.



Существительныя имена
Склоненіе 1.
А. Я. женскаго рода.
единств. чис. множ. чис. единств. чис. множ. чис.
гру́ба. печь. свыньня̀. свинья.
И. гру́ба гру́бы свыньня̀ свы̀ньні
Р. — бы — бъ — ньні̀ — не́й
Д. — бі — бамъ — ньні̀ — ньня́мъ
В. — бу — бъ, — бы — ньню̀ — не́й
З. — бо! — бы! — нѐ! — ньні!
Т. — бою — бамы — нне́ю — ньня́мы
П. объ — бі — бахъ — ньні̀ — ньня́хъ


Но имена кончащїяся на КА, дательный и предложный падежи имѣютъ на ЦІ, на пр: рука̀, руці̀, объ руці̀; на ГА, имѣютъ оные падежи на ЗІ, нога̀, нозі̀, объ нозі̀; на ХА, на СІ, заверу́ха, метель, заверусі, объ заверусі; на ЦЯ, имѣютъ дательный и предложный единственнаго числа на ЦІ, винительный на ЦЮ, а родительный множественнаго числа на ЦЬ, на пр. черныця, монахиня, черныці, объ черны́ці, черны́цю, черны́ць.
Склоненіе 2.
Ъ.
единственное число. множественное число.
панъ. господинъ
И. панъ паны̀, пано́ве.
Р. — на — ны́въ
Д. — ну, — нові[1] — на́мъ
В. — на — ны́въ
З. — не! — ны̀!, — о́ве!
Т. — номъ — на̀мы
П. объ — ні — на̀хъ
Й.
единственное число. множественное число.
лій, лый, луій. свѣчное сало.
И. лый лоі̀
Р. — о́я — і́въ
Д. ло́ю лоя́мъ
В. лый, ло́я — оі̀въ, — оі̀
З. — й! — оі̀!
Т. — о́ѣмъ — я́мы
П. объ — ою, — оі — яхъ.


Кончащїяся на ГЪ, предложный имѣютъ на ЗІ, стігъ, стогъ сѣна, объ стозі̀; а на ХЪ, оный падежъ имѣютъ на СІ, духъ, объ ду́сі.

Ь. мужескаго рода.
единственное число. множественное число.
ду́рень. дуракъ
И. ду́рень ду́рні
Р. — рня — рнівъ
Д. — рню — рнямъ
В. — рня — рнівъ
З. — рне!, — рню! — рні!
Т. — рнемъ — рнямы
П. объ — рні, — рню — рняхъ
Е.
со́нце, сло́нце, солнце.
И. со́нце Множественнаго не имѣетъ; но когда бываютъ на небѣ явленїя нѣсколько солнцевъ представляющїя, то говорятъ также: два со́нця, бага́цько со́нцівъ, межъ тро́ма со́нцямы.
Р. — ця
Д. — цю, — цеві
В. — це, — ця
З. — це!
Т. — цемъ
П. объ — ці, — цю
О. Ѣ.
ко́лыво, кутя̀. кутья. насі́ньнѣ, сі́мья. сѣмена. множественнаго не имѣютъ.
И. ко̀лыво насіньнѣ
Р. — ву — ньня
Д. — ву — ньню
В. — во, — ва — ньнѣ, — ньня
З. — во! — ньнѣ!
Т. — вомъ — ньнѣмъ
П. объ — ві — ньні
Склоненіе 3.
Я. средняго рода.
един. ч. множ. ч. По сему же образцу склоняются: курченя̀, цыпленокъ, паненя̀, господчикъ, турченя̀, турчонокъ, и симъ подобныя имена.
порося̀, порося́то, поросю́къ, поросі͡о́нокъ. поросенокъ.
И. порося̀ порося́та
Р. — ся́ты — ся́тъ
Д. — ся́ті — ся́тамъ
В. — ся̀, — ято — ся́та, — ятъ
З. — ся!, — я́то! — ся́та!
Т. — ся́томъ — ся́тамы
П. о — ся́ті — ся́тахъ
Склоненіе 4.
Ь. женскаго рода.
един. ч. множ. ч. Также склоняется цінь, олово; но множественнаго числа не имѣетъ. Въ Малороссїйскомъ нарѣчїи весѣма мало имѣется словъ относящихся къ сему склоненїю.
тінь. тѣнь.
И. — тінь — ті́ні
Р. — ні — не́й
Д. — ні — ня́мъ
В. — нь — ні, — не́й
З. — нь! — ні!
Т. — ньню — ня́мы
П. о — ні — ня́хъ
І.

па́ні, госпожа. Можетъ быть сїе одно только и есть во всемъ нарѣчїи имя кончащееся на І, и склоняющееся въ обоихъ числахъ.

един. число множ. число
И. па́ні па́ніі, па́неі.
Р. — ніі, — неі — ней
Д. — ніі, — неі — неямъ
В. — ні, — нею — ніі, — ней
З. — ні! — ніі!, — неі!
Т. — ніѣю, — нею — неямы
П. объ — ніі — неяхъ


По сему же образцу склоняются, но букву Е удерживаютъ только въ родительномъ падежѣ: граблі́, грабе́ль, грабля́мъ, грабля́мы, объ грабляхъ; краглі́, кегли, краге́ль, или краглі́въ, крагля́мъ, крагля́мы, объ крагля́хъ, и протчїя рѣченїя не имѣющїя единственнаго числа. Вообще. Существительныя единственныя, не имѣющїя множественнаго, такъ какъ и множественныя, не имѣющїя единственнаго числа, въ Малороссїйскомъ почти всѣ тѣже, что и въ чистомъ Россїйскомъ языкѣ.

Прилагательныя имена.

Слѣдующїй примѣръ послужитъ образцомъ для склоненїя всѣхъ прилагательныхъ Малороссїйскихъ именъ.

единственное число. множеств. число.
мужескаго женскаго средняго всѣхъ родовъ
И. га́рный — ная, — на — нѣе, — не — га̀рныі, — га̀рны
Р. — ного — ноі — ного — ныхъ
Д. — ному — ный — ному — нымъ
В. — ного — ную, — ну — неѣ, — не — ныхъ
З. — ный! — ная!, — на! — неѣ!, — не! — ныі!, — ны!
Т. — нымъ — ною — нымъ — нымы
П. о — нымъ — ный — нымъ — ныхъ


Уравненїе прилагательныхъ именъ дѣлается въ уравнительной степени чрезъ прибавленїе слога ійшый, а въ превосходной чрезъ нарѣчїя ду́же, очень, сылнѐ, сильно; а грубѣйшїе, въ сильномъ движенїи души, говорятъ еще изъ сы́на, изъ чо́рта, изъ чорто́вого, изъ бі́сового сы́на, то есть, чрезвычайно ду́жый; по большей же части превосходная степень дѣлается прибавляя къ положительной степени слогъ пре, а не рѣдко также и польскїй слогъ най, на пр: кра̀сный, красні́йшый, сылнѐ кра́сный; чо́рный, чорні́йшый, пречо́рный; мото́рный, моторні́йшый, изъ сы́на мото́рный; ду́жый, дужі́йшый, найду́жшый, или изъ бі́сового сы́на ду́жый. О неправильномъ уравненїи особеннаго сказать нѣчего.


Увеличительныя и уменьшительныя имена.


Имена сего рода иногда послѣдуютъ правиламъ общей Грамматики, а иногда весьма странно отъ нихъ отступаютъ, какъ-то:

а.) Увеличительныя: бо́вдуръ, болванъ, бовдуры́ще; стілъ, столы́ще; нога̀, ножы́ще; су́ка, су́чыще, или суцы́га; окно́, окны́ще; здоро́вый, здорове́нный; ду́жый, дуже́нный; вра̀жый, враже́нный; чо́ртывъ, чорте́нный. Окончанїе ЕННЫЙ показываетъ увеличенїе прилагательныхъ именъ, чего въ Россїйской Грамматикѣ не имѣется.

б.) Уменьшительныя: Дмытро̀, Дмитрїй, дмы́трыкъ, дмытру́сь, дмытру́сыкъ; Пара́ска, Парасковья, пара́сочка, пара́ся; ба́тько, отецъ, ба́тюшка, ба́тюшечка, ба́тюшечечка; та́то, тату́сь, тату́сыкъ, тату́сечко; ма́ты, мату́ся, мату́сенька, мату́сенечка; рука́, ру́чка, ру́чечка, ру́ченька; со́нце, со́нечко, со́нечечко; кусо́къ, кусо́чокъ, кусо́чечокъ, кусо́чечечокъ; стовпъ, столпъ, стовпе́ць, сто́впчыкъ, сто́впчычокъ; чолові́къ, чолові́чына, чолові́чокъ; свы́та, смурой кафтанъ, свыты́на, свыты́нка, свыты́ночка; піро̀, пирцѐ; черны́ло, черны́лце; стекло̀, стеке́лце; га́рный, гарне́нькій, гарне́сенькій, гарне́сесенькій; лю́бый, лю́бенькій, любе́сенькій, любе́сесенькій; малы́й, мале́нькій, мале́сенькій, мале́сесенькій; или малы́й, мацю́пенькій, мацюпе́сенькій, мацюпе́сесенькій, мацю́пе́нѣчкій, мацюпе́сенычкій, мацюпе́сесенычкій. Но изобильное сїе уменьшенїе уже слишкомъ нѣжно, отчасти смѣшно, и больше самопроизвольно.


Числительныя имена.


Bъ именахъ сего рода особенныхъ отступленїй от чистаго Россїйскаго языка не имѣется; ибо онѣ въ Малороссїи всѣ тѣже, и въ рѣчи склоняются такимъ же образомъ, какъ и по протчимъ областямъ Россїи, исключая неважную разницу въ перемѣнахъ окончанїй нѣкоторыхъ склоняющихся именъ, на пр. двома́, или двоі́ма, тріома̀, пьятьма̀, шостома̀, вмѣсто двумя, тремя, пятью, шестью.


  1. Окончаніе на ОВІ, или на ЕВІ і на ОВЕ рѣдко употребляется въ именахъ вещей одушевленныхъ, на пр: коза́къ, козако́ві; чоловікъ, чоловікові; вілъ, воло́ві; кінь, коне́ві, или коніо̀ві; Онопрій, Онуфрій Онопріѣві; а и того рѣже въ неодушевленныхъ на пр: со́нце, со́нцеві. Въ протчемъ сіе окончаніе означаетъ умягченіе грубости нарѣчія, — и есть собстенность Славенскаго языка.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1925 року і автор помер щонайменше 100 років тому.