Дисціплінарний статут (1920)

by Управа Статутів і Навчання Війська Головного управління Ґенерального Штабу

Дисціплінарний статут Управа Статутів і Навчання Війська Головного управління Ґенерального Штабу Перемишль: Друкарня Кнолєра і Сина, 1920

 

Затверджено Головним Отаманом ПЕТЛЮРОЮ

21 січня 1919 року.

Військовий Міністр
Отаман Гранів.

Знак з титульного аркуша Дисціплінарного статуту Управи Статутів і Навчання Війська Головного управління Ґенерального Штабу (1920)

ДИСЦІПЛІНАРНИЙ СТАТУТ.

 

Видання 2-ге Управи Статутів і Навчання Війська
▷ Головного Управління Ґенерального Штабу. ◁

З друкарні Кнолєра і Сина в Перемишлі. 1920.

 

РОЗДІЛ I.

Про військову дисціпліну та про засоби до її підтримання.

1. Військова дисціпліна полягає в строгому виконанню всіма військовими обовязків служби і в цьому відношенню вимагає від начальників — давати підлеглим найліпший приклад, а також найпильніше доглядати за виконанням підлеглими їм обовязків, і не лишати непокараними їхніх злочинних вчинків; від підлеглих — безсуперечного виконання ними наказів начальників, а також ввічливого поводження з начальниками і старшими.

Примітка 1. Всякий наказ начальника виконується підлеглими без жадних суперечок; відповідальність же за його видання, а також і за наслідки переведення його в життя, спадає на особу, що видала наказ.

Примітка 2. Начальником є кожен військовий, якому довірено хочби й тимчасове керування діяльністю инших військових.

Примітка 3. Підчас спільного виконання служби, коли взаємновідносин військових точно не зазначено, старший по посаді, а коли посади рівні або коли між ними не можна провести взаємновідношення що-до порядку підлеглости, старший рангою визнається начальником і користується відносно молодшого дисціплінарною владою, зазначеною в цьому статуті.

Того ж самого належить додержувати і підчас спільного несення служби або випадкових зустріч загонів чи частин війська їхнім начальникам, в випадку відсутности точних вказівок про їхні взаємновідносини.

Примітка 4. Старшими, що-до всіх військових, рахуються особи військової служби, що заступають вищу посаду, подібно серед військових урядовців,— урядовці, які заступають вищу посаду.

2. Підтримання дисціпліни в армії покладається на всіх начальників і старших, а також на військові суди.

3. Начальник має право за незначні нарушення дисціпліни накладати на підлеглих кари власною владою, без суду. За більш важливе нарушення дисціпліни, винні в тому особи підлягають карам військового суду.

4. Кара, яку накладається без суду владою начальників, вважається дисціплінарною карою.

5. Дисціплінарні кари суть такі:

а) догана словесна віч-на-віч;

б) догана в писаній формі;

в) догана в наказі;

г) догана перед строєм, або зібранням товаришів по службі;

д) заборона виходити з подвірря протягом не більш як 30 діб;

е) арешт протягом не більш як 30 діб;

ж) зміщення на нижчу посаду.

Примітка 1. З зазначених кар накладається: заборона виходу з подвірря — тільки на козаків і виконуючих обовязки підстаршини.

Арешти — тільки на козаків, підстаршин, старшин до сотенного к-ра включно і на урядовців відповідних ранґ і посад.

Зміщення на нижчу посаду — тільки на виконуючих обовязки підстаршин.

Примітка 2. Арешт відбувається на гауптвахті в одиночному увязненню без виконання службових обовязків, при чому для козаків і виконуючих обовязки підстаршин за кожний проведений під арештом день додається по 3 дні до обовязкового терміну дійсної служби, без виплати утримання за ці додані дні.

6. Крім того, для підтримання дисціпліни у випадках, що вимагають вжити негайних заходів, начальникам і старшим надається що-до непідлеглих і молодших права, зазначені нижче в розділі III, п. 14.

РОЗДІЛ II.

Права начальників що-до накладання дисціплінарної кари.

7. Начальник має право накласти на підлеглого дисциплінарну кару в випадку таких нарушень дисціпліни, яких непередбачено карним законом, а також і за вчинки, що передбачені військово-карним або загально-карним законом, але за які по закону прямо або в порядку заміни накладається дисціплінарну кару.

8. Начальник має право обмежитись дисціплінарною карою без віддачі винуватця під суд у тих випадках, коли за вчинок в загальному чи військовокарному законі зазначено ріжні ступені кари в залежности від провини, в числі яких або в порядку заміни зазначено й дисціплінарне покарання.

Право це належить командирам включно до сотенного відносно всіх підлеглих йому військових; командиру дивізії — відносно підлеглих йому курінних та командирів окремих частин; командиру корпуса — відносно підлеглих йому військових, що заступають посади вищі від посади командира окремої частини; військовому міністру — відносно всіх військових. Про свої розпорядження в цих випадках начальники негайно сповіщають військових слідчих по належности.

9. Начальники, відносно підлеглих їм військових, користуються дисціплінарною владою на таких підставах:

а) Ройовий має право:

1) висловити догану віч-на-віч перед строєм і перед зібранням товаришів по службі;

2) забороняти вихід з подвірря на час не більш, як на 2 добі.

б) Чотовий має право:

1) забороняти вихід з подвірря на час не більш, як на 4 добі.

в) Бунчужний має право:

1) забороняти вихід з подвірря на час не більш, як на 8 діб;

2) заарештовувати на одну добу.

г) Молодша старшина сотні має право:

1) забороняти вихід з подвірря на час не більш, як на 15 діб;

2) заарештовувати до 2 діб.

д) Сотенний командир має право:

1) висловити догану в писаній формі;

2) забороняти вихід з подвірря на час не більш, як на 30 діб і

3) арештувати козака, підстаршину і старшину до 5 діб.

е) Курінний командир має право:

1) арештувати до 10 діб.

ж) командир полку (окремого куріня) має право:

1) висловити догану старшинам в наказах, перед строєм і зібранням товаришів по службі;

2) арештувати до 30 діб.

Начальники вищі від командира полку користуються його владою відносно до всіх підлеглих їм військових.

10. Виконуючих обовязки підстаршини зміщається на одну нижчу посаду і не більш одного разу протягом всієї служби з пропозиції сотенного командира — командиром окремої частини.

11. Старший начальник безпосередньо визначає дисціплінарну кару:

а) коли в його присутністи підлеглий зробив вчинок, який заслуговує на покарання;

б) коли його про це просить молодший начальник, який визнає межі своєї влади недостатніми для покарання даного вчинку.

12. Старший начальник не має права замінити або відхилити визначену молодшим дисціплінарну кару, коли вчинок дійсно вчинено і начальник, що накладає кару, не вийшов з меж своєї влади.

13. Зазначеною в п. п. 8 – 12 цього статуту владою муштрових начальників користуються також і всі инші начальники, що займають відповідні посади.

РОЗДІЛ III.

Про права начальників і старших в особливих випадках.

14. Начальники залог, коменданти, начальники таборових зборів, або особи, що заступають їх місце, мають право арешту і непідлеглих їм військових в мірі влади, яку надано їм по закону відносно підлеглих їм осіб в таких випадках:

1) коли вчинок нарушує громадську безпеку, військову пристойність і порядок;

2) коли вчинок зроблено підчас відбування вартової служби в порученому їм районі;

3) коли вчинок зроблено військовим, що не має в тій місцевости своїх прямих начальників, або підчас перебування його не в районі влади свого начальства — в відпустці, в командировці.

У всіх цих випадках особи, що призначили дисціплінарну кару, повинні сповіщати начальників винуватців про накладені кари.

15. В випадках, коли військовий вчинив злочин, передбачений карними законами, близчий його начальник, а також вищі начальники і в відповідних випадках особи, зазначені в п. 14, мають право, задля припинення злочинних виступів, а також, щоби запобігти втечі злочинців, арештувати їх або тимчасово усунути з посади, коли це визнається необхідним.

Про такі свої розпорядження начальники протягом 24 годин повинні повідомити найближчий військовий суд і військового прокурора, а до отримання постанови суду, мають право тримати злочинця під арештом або без посади.

Постанову суду виконується негайно після її отримання.

16. В випадку непослуху підлеглого, начальник повинен вжити всіх засобів до виконання даного наказу, а коли його заходи лишаться без наслідків, має право вжити до того сили.

Коли-ж підлеглий противиться виконати наказ начальника і дозволить собі відносно його самого, або осіб, що виконують його наказ, насильство або напад, або буде загрожувати їм зброєю, що має при собі, то начальник у крайньому випадку може вжити проти нього зброї.

Підчас війни в місцевостях, оголошених на воєнному стані, начальник має право вжити зброї у випадку непослуху його наказу, хоч би насильного опору й не було, а підчас бою — і в тих випадках, коли підлеглий йому свавільно залишає своє місце чи закликає до того инших.

17. У випадку нарушення молодшим дисціпліни, пристойности, громадського спокою і порядку, старший має право зауважити йому про це і вимагати: аби він назвав своє призвіще і місце служби, а також припинення злочинства і наказати йому йти до зазначеного старшим місця.

За невиконання в цьому випадку вимоги старшого, а також за образу його молодший відповідає як за невиконання наказу і образу начальника.

РОЗДІЛ IV.

Про порядок виконання дисціплінарних кар.

18. Призначені дисціплінарні кари виконується негайно, коли їх виконання не зустріне особливих перешкод.

19. Виконання дисціплінарної кари не припиняється з причини оскарження розпорядження начальника.

20. Час арешту вираховується повними добами.

21. Від заарештованого старшини відбирається старшиною приналежну йому по службі зброю, не виключаючи й тої, на якій є орденські знаки і прикраси; одібрану від заарештованого зброю зберігається під стягом або у командира частини.

22. В таборах, на маневрах і під час походу, а також коли нема спеціяльних місць замкнення, козаків, замість арешту виставляється під мушкет в повній похідній муниції, рахуючи за кожний день арешту по 2 годині і не більш одного разу протягом доби.

Відбуваючи кару під мушкетом, покарані повинні стояти нерухомо, згідно з правилами стройового статуту і тримати мушкет на плечі.

Примітка. Підстаршин та старшин під мушкет не виставляється.

23. Дисціплінарної кари не можна відбувати в пяному стані, а її відбування відкладається до протвереження винуватця.

24. Кожну дисціплінарну кару заноситься до карного реєстру, а, крім того, про арешти оголошується в наказах.

25. Начальники, які заступають посади нижче від командира сотні, повинні доповіщати своїм безпосереднім начальникам про всі випадки призначення ними дисціплінарних кар.

РОЗДІЛ V.

Про журнал покарань.

26. Кожну дисціплінарну кару записується до окремого журналу покарань, але при підвищенню в рангу сотника, підполковника чи ґенерала запис кар, крім виречених судом, викреслюється.

Примітка. Журнал покарань ведеться в одній книжці спільно з журналом нагород.

27. В кожній сотні і відповідній їй частині ведеться для козаків і підстаршин цієї сотні або частини журнал покарань.

28. В кожному полку або відповідній йому частині, ведеться при штабі її для старшин і для військових урядовців полку журнал покарань.

29. До журналу покарань записується також кари, які призначається судом.

30. Кожну статтю журналу покарань для козаків і підстаршин сотенний командир повинен власноручно записати і підписати; командир куріня повинен цей журнал що-місяця перевіряти і на кожному листку його, який відповідає зокрема кожному козакові і підстаршині, посвідчити своїм підписом вірність всіх записів або зробити замітки про виявлену помилку.

31. Журнал покарань для старшин і військових урядовців ведеться полковим адютантом, при чому кожну статтю журналу посвідчується підписом командира полка або окремої частини.

32. В разі переміщення або довгочасного командирування старшин, військових урядовців, підстаршин і козаків з одної частини до другої, пересилається і виписки з належних журналів покарань.

33. Журнали покарань перевіряється підчас інспекторських оглядів.

РОЗДІЛ VI.

Про скарги.

34. Устна чи листовна заява військового свому начальству про незаконні або несправедливі відносно його вчинки і розпорядження начальників, про незадоволення встановленими за службу правами і привілеями або належним йому утриманням, називається скаргою.

35. Листовна скарга повинна бути підписана тим, хто скаржиться, а коли він неписьменний, то ким небудь з його прозьби. В противному разі скарга лишається без уваги.

36. Скарги допускаються тільки за себе; подавати їх за другого, або спільно за де-кількох осіб, а рівно сходитись на нараду або зібрання для обміркування їх забороняється.

37. Недопускається скарги на строгість кари, призначеної за дійсно вчинену провину, коли начальник не переступив наданої йому дисциплінарної влади.

38. Недопускається подавання скарги в строю і перед строєм, а також під час виконання службових обовязків тим, хто скаржиться, як рівно з нарушенням належної ввічливости.

39. Скарги заявляються або під час найближчих інспекторських розпитів і оглядів, або по-за ними. В останньому разі скарги заявляється тому начальникові, якому безпосередньо підлягає оскаржена особа. Коли той, хто скаржиться, не знає, хто винен в нарушенні його права, то скаргу подається по команді.

40. Ті, хто з якого-небудь приводу не були на інспекторському огляді, можуть заявляти скарги безпосередньо на імя особи, яка провадила огляд.

41. Підчас інспекторських розпитів та оглядів недопускається скарги на осіб, старших від начальника, якому заявляється скаргу.

42. Начальник, якому заявлено скаргу, повинен негайно розслідувати її по суті і про результат розслідування повідомити того, хто скаржився.

43. В разі коли військовий не одержить на свою скаргу в місячний термін, від дня її подання, ніякого повідомлення, то він має право заявити слідуючому вищому начальникові нову скаргу про відсутність відповіди на першу скаргу.

44. Заява скарги з нарушенням визначеного в цих правилах розпорядку є дисціплінарна провина, але розсліджування таких скарг обовязкове.

45. Коли виявиться, що скарга завідомо не правдива, то той, хто скаржився, підлягає карній відповідальности.

46. Начальники, котрі нарушили визначений в цих правилах розпорядок руху скарг підлягають відповідальности по закону.

РОЗДІЛ VII.

Про грошові пені, що призначаються в адміністративному розпорядкові.

47. Коли наслідком неуважности чи невиконання встановлених законом правил по Управлінню скарбовим майном сталася втрата, то останню стягається з винного властю начальства.

Примітка. Начальник, визначаючи грошову пеню за скарбову втрату, повинен докладно виявити розмір втрати, призначивши для цього в разі необхідности комісію

48. Грошові пені для поповнення скарбових втрат визначається:

1) коли розмір пені не більш як 1000 карбованців, з розпорядження командира окремої частини;

2) коли розмір пені не більш як 5000 карбованців, з розпорядження командира дивізії;

3) коли розмір пені не більш як 10000 карбованців, з розпорядження командира корпусу;

4) коли розмір пені не більш як 25000 карбованців, з розпорядження військового міністра.

49. Постанова начальника про грошову пеню за скарбову втрату обявляється винуватцеві під його розписку.

Цю постанову може бути оскаржено винуватцем в розпорядку підлеглости протягом місячного терміну з дня обяви.

50. Начальник, що призначив грошову пеню з військового за вчинену їм скарбову втрату, може одночасно вжити законних заходів задля забезпечення цієї пені.

51. Грошові пені за скарбову втрату вчиняється з власного майна військових, а за відсутністю майна частковим відліченням з утримання, яке вони одержують за службу.

52. Коли наслідком дисціплінарної провини військового буде приватна втрата, то начальник, призначаючи дисциплінарну кару, одночасно визначає також розмір грошової винагороди за втрати, коли вони докладно визнані і коли про них сторони не змагаються; в противному разі начальник здав на волю сторін позиватись в цивільному суді.

Примітка. Право визначити грошові пені за вчинену приватну втрату незалежно від її розміру належить командирам окремих частин, а відносно командирів окремих частин і вищих начальників їх — безпосередньому начальству.

53. Грошові пені, що призначаються як за скарбові, так і за приватні втрати, ніякими иншими карами не заміняються.

54. В тому разі, коли військовий вчинить провини, за які загально-карними чи військово-карними законами призначається грошова пеня, то її стягається властю командирів окремих частин, а з командирів окремих частин і вищих начальників — властю безпосередніх начальників.

55. Скарги на розпорядження військового начальства про стягання грошових пень приймаються згідно з розпорядком, зазначеним в розділі про скарги.

56. Грошові пені стягається з військових, як з їхнього власного майна так і частковим відліченням з утримання, яке вони одержують за службу.

В разі-ж коли з військового від дня звільнення його від служби грошову пеню цілком чи частково не буде стягнено, то начальник повідомляє про стягнення належної суми органи державної міліції по місцю проживання звільненого.

57. Грошові пені, які належать з військових в справах цівільних установ за нарушення уставів скарбового управління або громадського ладу, що зазначені в додатку до арт. 1124 і 1214 уст. карн. Судівництва, призначаються і провадяться на тих же підставах, як і з приватних осіб.

РОЗДІЛ VIII.

Про побільшення дисціплінарних кар підчас війни або оголошення місцевости на військовому стані.

58. Підчас оголошення військового стану в якійсь місцевости, а також підчас війни, поверх кар, зазначених в розділі 1-му цього статуту, вводяться нижчезазначені додаткові дисціплінарні кари, а саме:

1) зміщення на нижчу посаду;

2) усунення з посади;

3) позбавлення старшинської ранґи;

4) перевод до катеґорії штрафованих.

59. I) Зміщення на нижчу посаду може бути тілько на одну ступінь.

II) Усуненню з посади можуть підпадати всі військові, окрім козаків, котрі не займають посад.

III) Старшина, позбавлений старшинської ранґи залічується козаком до сотні, в якій він до цього часу на службі не перебував і яку йому буде визначено начальником, що позбавив його ранґи. Підвищення такого козака на службі залежить від цілковитої його поправи і провадиться на загальних підставах.

IV) До катеґорії штрафованих може бути залічено лише тих козаків, які не обсаджують ніяких посад. Залічення це провадиться наказами по окремій частині. Хто лічиться в цій катеґорії, не може бути настановлений на ніяку посаду і не може бути звільнений у відпустку на ніякий час.

Штраф може бути подарований за окремим заступництвом безпосереднього начальника за кожне бойове відзначення та за пильнування служби, з волі того начальника, що перевів його до цієї катеґорії, не вважаючи на ніякий термін пробування в ній. Як-що козак був залічений до катеґорії штрафованих більш ніж за півроку до скінчення терміну дійсної військової служби, і як-що штраф йому не було подаровано до цього часу, то його жінку та його дітей позбавляється права володіння землею взагалі, і та земля, якою вони до цього часу володіли, переходить до громади того села, до якого землю приписано.

60. Зазначені вище дисціплінарні кари можуть призначати:

I) Командир сотні:

а) зміщення на нижчу посаду бунчужного, четового і ройового.

II) Командир куріня:

а) усунення з посади бунчужного, четового і ройового.

III) Командир полку:

а) зміщення на нижчу посаду к-ра сотні;

б) позбавлення старшинської ранґи молодшого старшини;

в) переводити до катеґорії штрафованих.

IV) Командир бриґади:

а) зміщення на нижчу посаду командирів курінів;

б) усунення з посади командирів сотень

V) Командир дивізії:

а) зміщення на нижчу посаду командирів полків;

б) усунення з посади командирів курінів;

в) позбавлення старшинської ранґи к-рів сотень.

VI) Командир корпусу:

а) зміщення на нижчу посаду командирів бриґад;

б) усунення з посад командирів полків;

в) позбавлення старшинської ранґи к-рів курінів

VIII) Командуючий армією:

а) зміщення на нижчу посаду командирів дивізій;

б) усунення з посади командирів бриґад;

в) позбавлення старшинської ранґи командирів полків.

VIII) Головнокомандуючий арміями фронту:

а. зміщення на нижчу посаду к-рів корпусів;

б. усунення з посад к-рів дивізій;

в. позбавлення старшинської ранґи командирів бриґад.

IX) Головний Отаман користується повнотою дисциплінарної влади по цьому розділу відносно всіх йому підлеглих.

61. Військові, не перелічені в цім розділі, користуються з прав, що до призначення вказаних вище дисціплінарних кар нарівні з відповідними муштровими начальниками.

---

---

Орнамент зі сторінки 16 Дисціплінарного статуту Управи Статутів і Навчання Війська Головного управління Ґенерального Штабу (1920)

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1930 року і автор помер щонайменше 100 років тому.