днина
|
|
Дни́на, ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. III. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Каменец. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця против віконця, ясної днини против кватири. Чуб. III. 299. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Дни́на, ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. III. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Каменец. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця против віконця, ясної днини против кватири. Чуб. III. 299. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Дни́на, ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. III. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Каменец. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця против віконця, ясної днини против кватири. Чуб. III. 299. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937