Дні (Плужник, 1926)/Здається, знову
| ◀ Майже рік | Дні Здається, знову |
На поле вийшов ▶ |
|
Здається, знову буде недорід:
Земля без снігу, а морози добрі.
Зблід
Обрій…
Вечеря тягнеться така нудна!
І страв і слів вживаємо потрошку.
І инколи, здається, не одна
Рука до вуст несе порожню ложку…
Старий мовчить. Не досить слів хіба?
Думки і ті розбіглися геть чисто!
Зими тієї згинула ряба,
А полову тепер відніме місто!
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|