Довідка про відносини між Україною і ЄС

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Щодо відносин між Україною та Європейським Союзом (Інформаційна довідка. Вересень 2009 року)

Зміст

Правова основа відносин[ред.]

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з яким здійснюється співробітництво між Україною та ЄС.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС[ред.]

З метою переведення відносин між Україною та ЄС від формату «партнерства та співробітництва» до «політичної асоціації та економічної інтеграції» наразі ведуться переговори щодо нової Угоди взамін Угоди про партнерство та співробітництво та низки галузевих угод та домовленостей, які її доповнюватимуть в окремих сферах відносин між Сторонами.

З 5 березня 2007 р. розпочато переговори щодо укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.

Під час паризького Саміту Україна-ЄС (вересень 2008 р.) досягнуто компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.

Загалом протягом 2007—2009 рр. проведено 12 раундів переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у рамках 3 робочих груп:

  1. з політичного діалогу, зовнішньої і безпекової політики;
  2. з юстиції, свободи та безпеки;
  3. з економічних, секторальних питань та питань розвитку людського потенціалу.

Наступне пленарне засідання заплановано на 5 жовтня 2009 року

Важливою складовою частиною нової Угоди з ЄС є створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Формат та її наповнення передбачає досягнення максимально глибокої економічної інтеграції на основі домовленостей в рамках двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ. Проведено сім раундів переговорів, наступний раунд заплановано на 5 — 9 жовтня 2009 року.

Порядок денний асоціації Україна-ЄС[ред.]

16 червня 2009 р. під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено Порядок денний асоціації Україна — ЄС (остаточна назва нового практичного інструменту на заміну Плану дій Україна-ЄС), який є інструментом підготовки Сторін до реалізації Угоди про асоціацію до моменту набуття нею чинності.

Документ підготовлено на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції, спільної участі, спільної відповідальності та спільної оцінки. Передбачено щорічний перегляд та запровадження механізму моніторингу його реалізації.

«Східне партнерство»[ред.]

Європейським Союзом на додаток до існуючого виміру східного напрямку політики сусідства запропоновано нову ініціативу ЄС «Східне партнерство».

Довідково: Комунікацію «Східне партнерство» оприлюднено 3 грудня 2008 р. Країнами-учасницями ініціативи є Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна.

7 травня 2009 р. під час установчого саміту «Східного партнерства» у м. Прага прийнято спільну заяву, згідно з якої «Східне партнерство» буде доповненням до двосторонніх договірних відносин між ЄС та кожною з держав-партнерів.

«Східне партнерство» передбачає:

  • подальше спрощення візового режиму та поступовий рух до його лібералізації,
  • укладення поглиблених зон вільної торгівлі,
  • підтримку процесу адаптації законодавства та зміцнення інституційної здатності країн-партнерів,
  • сприяння регіональному розвитку на основі політики регіонального вимірювання ЄС,
  • створення інтегрованої системи управління кордонами,
  • співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

У рамках ініціативи передбачено багатосторонній діалог на чотирьох рівнях:

  1. зустрічі глав держав і урядів;
  2. щорічні зустрічі на рівні міністрів закордонних справ;
  3. зустрічі чотирьох тематичних платформ:
    1. демократія, належне управління та стабільність;
    2. економічна інтеграція та наближення; енергетична безпека;
    3. міжлюдські контакти;
  4. панелі для підтримки роботи платформ.

У червні 2009 р. проведено перші установчі засідання всіх тематичних платформ, під час яких схвалено загальні принципи і привила процедури їх діяльності.

За підсумками установчих засідань Європейська Комісія має намір підготувати проект основних цілей діяльності кожної з платформ, який буде винесено на розгляд наступних засідань (орієнтовно — у листопаді 2009). Крім того, Єврокомісія доопрацює концепції майбутніх проектів в рамках «Східного партнерства» і представить їх на розгляд Української Сторони.

Співробітництво в рамках Європейської політики безпеки та оборони[ред.]

Сучасні рамки співробітництва між ЄС та Україною у реалізації Європейської політики безпеки та оборони визначають угоди «Про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС з врегулювання криз» та «Про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом» (підписані 13 червня 2005 р.).

Україна приєднується до заяв та позицій ЄС з регіональних та міжнародних проблем (станом липень 2009 р. Україна приєдналася до 90 % заяв). Порушується питання залучення України на етапі їх підготовки.

Схвалено Робочий план співробітництва між Збройними Силами України та Генеральним секретаріатом Ради ЄС у сфері Європейської політики безпеки та оборони на 2009 рік.

16 жовтня 2008 р. започатковані перші неформальні зустрічі Міноборони України з Європейським оборонним агентством.

Україна бере участь у поліцейській місії ЄС у Боснії та Герцеговині (п'ять представника від МВС).

Опрацьовується питання участі України у військово-морській операції ЄС «Atalanta», яка розпочата у грудні 2008 р. в рамках Європейської політики безпеки та оборони для боротьби з актами піратства біля узбережжя Сомалі.

Торгівельно-економічне співробітництво[ред.]

Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС за перший квартал 2009 р. зменшився в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. на 55,2 % та склав 6,32 млрд. дол. США, у тому числі:

  • експорт — на 59,5 % і склав 2,75 млрд. дол. США
  • імпорт — на 52,3 % і склав 3,57 млрд. дол. США
  • від‘ємне для України сальдо — 820 млн. дол. США.

Основними статтями українського експорту до ЄС були: чорні метали та вироби з них, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, руди, зернові культури, одяг текстильний, жири та олії тваринного або рослинного походження, деревина і вироби з деревини, електричні машини і устаткування.

Основними статтями імпорту в Україну з ЄС були: котли, машини, апарати і механічні пристрої, наземні транспортні засоби, крім залізничних, електричні машини і устаткування, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, папір та картон.

Співробітництво у сфері юстиції і внутрішніх справ[ред.]

Співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки здійснюється в рамках Плану дій Україна — ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки (План дій ЮСБ, затверджений у червні 2007 р.) та Плану-графіку його імплементації (затверджений у квітні 2008 р.).

Під час Спільного засідання Підкомітету № 6 Україна — ЄС «Юстиція, свобода та безпека» (12-13 травня 2009 р.) проведено чергову спільну оцінку стану виконання Плану-графіку.

Питання співпраці у сфері ЮВС обговорювалося під час засідання міністрів юстиції та внутрішніх справ у форматі Україна-Трійка ЄС (3 червня 2009 р.).

Україна та ЄС уклали Угоду про спрощення оформлення віз та Угоду про реадмісію осіб (підписані 18 червня 2007 р., ратифіковані 15 січня 2008 р.).

Хоча відзначається поступове покращення ситуації з реалізацією Угоди про спрощення оформлення віз, Українська Сторона продовжує фіксувати випадки її порушень з боку консульських установ окремих держав-членів ЄС.

У травні 2009 р. під час третього засідання Спільного візового комітету передано українські пропозиції щодо розширення категорій громадян України, які могли б скористатися спрощеною візовою процедурою у рамках Угоди. Висунуто ініціативу стосовно скасування візових зборів за оформлення шенгенських віз усім категоріям громадян у рамках поступової лібералізації візового режиму між Україною та ЄС.

З метою імплементації Угоди про реадмісію осіб в 2008 р. введено в експлуатацію 2 пункти тимчасового утримання осіб, які незаконно перебувають в Україні. МВС вживаються заходи для відкриття ще 5 таких установ, на що планується виділити як бюджетні кошти (37 млн. грн.), так і технічну допомогу ЄК (30 млн. євро).

Триває підготовка до укладання імплементаційних протоколів між Україною та державами — членами ЄС.

24 червня 2009 р. створено Державну міграційну службу України як окремий центральний орган виконавчої влади, діяльність якого координується Урядом через Міністра внутрішніх справ.

У жовтні 2008 р. започатковано безвізовий діалог між Україною та ЄС. За результатами роботи робочих груп має бути підготовлено спільний документ з переліком умов запровадження безвізового режиму (планується схвалити у грудні 2009 р. на Саміті Україна — ЄС).

Діють угоди про місцевий прикордонний рух між Україною та Угорщиною, Словаччиною, Польщею. Тривають переговори з Румунією.

11 червня 2009 р. набула чинності Угода між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Єврокомісією про продовження мандату Місії ЄК з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM) на 2 роки.

Триває переговорний процес щодо укладення міжнародних договорів про співпрацю з Європолом та Євроюстом.

Співробітництво України та ЄС в енергетичній сфері[ред.]

Співробітництво України з ЄС у сфері енергетики здійснюється відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р. Меморандум охоплює такі сфери:

  • Ядерна безпека.
  • Інтеграція ринків електроенергії та газу.
  • Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів.
  • Структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі.
  • Енергоефективність.

З метою оцінки стану виконання Меморандуму сторонами щороку схвалюється відповідний звіт. Третій спільний звіт щодо імплементації Меморандуму було схвалено на Саміті Україна — ЄС у вересні 2008 р.

Щодо приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства[ред.]

25 листопада 2008 р. розпочато переговори між Україною та ЄК щодо набуття Україною членства в Енергетичному Співтоваристві.

За оцінками ЄК у разі успішного завершення переговорного процесу Міністерською Радою Енергетичного Співтовариства у грудні 2009 року може бути схвалено рішення про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Передумовами приєднання України до Договору про Енергетичне Співтовариство є забезпечення надійного технічного стану ГТС (модернізація транзитної інфраструктури) та підвищення ядерної безпеки на АЕС відповідно до завдань Спільної робочої групи ЄК — МАГАТЕ — Україна, що започаткована в рамках Меморандуму.

Щодо стану просування проекту синхронізації Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС) з європейським Союзом з координації передачі електроенергії (UCTE)[ред.]

Продовжується виконання проекту синхронізації Об'єднаної енергетичної системи України ОЕС з мережею UCTE, головна мета якого полягає в інтеграції електроенергетичних ринків обох сторін. Зазначений проект здійснююєься згідно з організаційними і технічними заходами ДП НЕК «Укренерго». У 2008 р. було розроблено проект Програми організаційно-технічних заходів для підготовки та проведення модернізації генеруючого обладнання ОЕС України для забезпечення вимог UCTE щодо первинного та вторинного регулювання. Виконання робіт здійснюється згідно з Технічним завданням «Приєднання мереж України та Молдови до електричної системи UCTE» Проектної групи UCTE за кошти, передбачені Угодою між Урядом України та ЄК щодо фінансування програми «Підтримка впровадження енергетичної стратегії України».

Щодо співробітництва у сфері енергоефективності[ред.]

В рамках виконання Меморандуму у квітні 2008 р. підписано Дорожню карту з енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії та заходів щодо подолання зміни клімату. Також в рамках програми дій Європейського інструменту сусідства та партнерства на 2007 р. буде реалізовано компонент «Підтримка впровадження енергетичної стратегії України» шляхом надання з боку ЄС бюджетної підтримки у розмірі 82 млн. євро.

Щодо імплементації рішень міжнародної інвестиційної конференції з питань модернізації ГТС України[ред.]

23 березня 2009 р. у Брюсселі відбулась Міжнародна інвестиційна конференція з питань модернізації газотранзитної системи України, в рамках якої відбулися презентації мастер-плану проектів модернізації ГТС України, аналізу реформування газового сектору з наголосом на його інвестиційному потенціалі та за результатами якої Прем'єр-міністром Ю. Тимошенко, Єврокомісарами Б.Ферреро-Вальднер та А.Пібалгсом, а також представниками ЄІБ, ЄБРР та СБ було підписано Спільну Заяву.

За результатами засідання Уряду було схвалено розпорядження КМУ (Розпорядження № 413 від 15.04.2009), згідно з яким на Мінпаливенерго спільно з іншими ЦОВВ було покладено виконання відповідного кола завдань щодо реалізації досягнутих на Конференції домовленостей. Крім того, відповідні заходи, щодо сприяння ефективній реалізації Спільної Заяви передбачено Указом Президента від 14.05.2009 № 328/2009.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 826 та № 927 затверджено відповідно склад Міжвідомчої координаційної групи з питань реалізації Спільної заяви за результатами Спільної ЄС — Україна міжнародної інвестиційної конференції щодо модернізації газотранзитної системи України та план заходів з реалізації зазначеної заяви.

Співробітництво України та ЄС у сфері охорони довкілля[ред.]

Співробітництво України з ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища за останній час набуло значного прогресу та стало доволі важливим чинником в загальному політичному контексті двосторонніх відносин.

На сьогодні співробітництво між Українською стороною та стороною ЄС в сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється, зокрема, за наступними напрямками, що є найбільш актуальними для обох сторін:

Створення Регіонального екологічного центру України.[ред.]

У 2008 році між Мінприроди та Стороною ЄК були розпочаті переговори щодо створення Регіонального екологічного центру в Україні (РЕЦ-Україна).

Метою створення РЕЦ-Україна є надання допомоги у вирішенні екологічних проблем в Україні та сусідніх державах, забезпечуючи екологічні права людини та створюючи умови для існування безпечного довкілля; розвиток вільного обміну інформацією щодо навколишнього природного середовища та розповсюдження такої інформації між усіма зацікавленими сторонами; сприяння участі громадськості в процесі прийняття рішень щодо захисту навколишнього природного середовища, а отже і розвиток громадянського суспільства в Україні та інших країнах. Правовою базою щодо заснування такого центру має стати міжнародний договір, підписаний між Україною та ЄС, а також Статут Регіонального екологічного центру.

Отримання бюджетної підтримки в сектор охорони довкілля.[ред.]

ЄК було прийнято рішення про розширення співробітництва з Україною, яке виходить за рамки технічної допомоги, а саме здійснення співробітництва через програму бюджетної підтримки екологічного сектору (орієнтовно у розмірі 45 млн. євро та 5 млн. євро в якості міжнародної технічної допомоги).

Необхідною умовою для забезпечення можливості вживати заходів з метою реалізації бюджетної підтримки є схвалення та реалізація Україною Національної стратегії з питань навколишнього природного середовища на період до 2020 року та Національного плану дій з питань навколишнього природного середовища на 2009—2012 роки.

ЄС відстоює позиції щодо зміцнення міжнародного співробітництва, зокрема в контексті стратегії послідовного просування своєї нової екологічно-енергетичної політики в частині її зовнішнього виміру, спрямованої на залучення до її реалізації третіх країн, що, безумовно, проектується на відносини України з ЄС в екологічному секторі.

Співробітництво з Європейським екологічним агентством[ред.]

Єврокомісія підтверджує розширення співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища, про що було проголошено ЄС у лютому 2005 р., пропонуючи Україні нові засади участі, зокрема в Європейському екологічному агентстві.

Довідково: головною метою діяльності Європейського екологічного агентства (далі — ЄЕА) є забезпечення незалежною інформацією про стан навколишнього середовища. Це основна інформаційна база для тих, хто залучений в розвиток, прийняття, проведення і оцінювання екологічної політики, а також для громадськості.

ЄЕА працює в межах 4 основних блоків питань:

  • запобігання зміни клімату;
  • запобігання втратам біологічного різноманіття і розуміння його просторової зміни;
  • захист людського здоров'я і якості життя;
  • використання і управління природними ресурсами і відходами.

ЄЕА налічує 32 країни-члени (27 країн ЄС разом з Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією, Швейцарією та Туреччиною) і шість країн, що співпрацюють з ЄЕА (Албанія, Боснія та Герцеговина, колишня республіка Югославії Македонія, Сербія та Чорногорія). Європейська Екологічна Інформаційна та Наглядова Мережа (Eionet) — це мережа співпраці ЕЕА та країн-партнерів. ЄЕА відповідальна за розвиток мережі і координування її дій. Для цього ЄЕА тісно співпрацює з національними фокусними групами (focal points), зазвичай, це національні екологічні агентства або міністерства охорони природи. Вони відповідальні за координування національних мереж, що включають багато установ (всього близько 300).

Українська сторона проводить аналіз напрямків діяльності Агентства, які відповідають пріоритетам України.

Налагодження співробітництва з ЄЕА є одним з інструментом, що сприятиме подальшій інтеграції України до ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища. Насамперед участь України в роботі Агентства надасть змогу краще зрозуміти політику ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища. Крім того, доступ України до Європейської мережі інформації та спостереження за довкіллям надасть змогу своєчасно реагувати на оцінку екологічної ситуації як в Україні так і в країнах-партнерах ЄЕА.

Зміна клімату[ред.]

Враховуючи послідовне виконання Україною положень Кіотського протоколу, ЄС вбачає Україну партнером та активним учасником політики просування міжнародних домовленостей щодо боротьби із змінами клімату у період після 2012 р.

Планами подальшого співробітництва з ЄС Україна передбачає активно пропонувати проекти спільного впровадження у сферах:

  • використання шахтного метану,
  • використання біомаси,
  • когенерації електроенергії,
  • використання рідких відходів,
  • впровадження альтернативних джерел енергії,
  • модернізації міських систем опалювання та технологічних процесів в енергетичному секторі.

Співробітництво України та ЄС у сфері транспорту[ред.]

Пріоритетними напрямками співробітництва України та ЄС у галузі транспорту є:

  • розвиток транспортної інфраструктури України та її інтеграції до загальноєвропейської транспортної системи;
  • підвищення рівня безпеки на транспорті та адаптація відповідного національного законодавства із залученням проекту ЄК TWINNING;
  • модернізація та оновлення основних фондів і рухомого складу транспорту;
  • створення Спільного авіаційного простору між Україною та ЄС.

Розвиток транспортної інфраструктури України та її інтеграції до загальноєвропейської транспортної системи[ред.]

Розбудова національної мережі міжнародних транспортних коридорів, поліпшення її стану та збільшення пропускної спроможності, вдосконалення технології міжнародних перевезень за принципами логістичних товаропровідних систем здійснюються у відповідності до Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006—2010 роки, яку прийнято Урядом України у квітні 2006 року.

Відповідно до цієї Програми реалізується політика Уряду щодо:

  • інтеграції транспортної системи України до транс'європейської шляхом приведення стану вітчизняної транспортної мережі у відповідність до норм і стандартів ЄС;
  • ефективного транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків;
  • залучення транзитних потоків країн Європи та Азії через територію України;
  • збільшення надходжень до державного бюджету від експорту транспортних послуг.

У травні 2007 р. наказом Мінтрансзв'язку затверджено Концепцію сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів.

На даний час, на підставі цієї Концепції, в рамках проектів технічної допомоги ЄС Twinning «Підтримка розробки та імплементації транспортної політики в Україні» та «Підтримка інтеграції України у транс'європейську транспортну мережу ТЄМ-Т» здійснюється розробка транспортної стратегії, яку планується завершити до кінця 2009 р., а реалізацію розпочати з 2010 р. З метою посилення позицій України в рамках розширення Транс'європейської транспортної мережі, проводиться робота з просування українських інтересів під час засідань Робочої групи з вивчення можливостей формування партнерства в рамках розширення транс'європейської Центральної транспортної осі.

З метою розвитку співробітництва з ЄС у сфері залізничного транспорту налагоджується співробітництво з Європейським агентством залізниць (ERA), яке відбувається в рамках Організації співдружності залізниць (ОСЗ). На підставі Меморандуму про взаєморозуміння спільна контактна група ERA/ОСЗ проводить узагальнений аналіз взаємодії між залізничними системами колій шириною 1435 мм і 1520 мм.

Підвищення рівня безпеки на дорогах[ред.]

З метою підвищення безпеки на дорогах внесено зміни до деяких нормативно-правових актів України, зокрема щодо забезпечення створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, відповідності міжнародним екологічним нормам, реформування системи державного технічного огляду колісних транспортних засобів тощо.

На даний час реалізується проект програми TWINNING «Сприяння забезпеченню безпеки пасажирських та вантажних перевезень автомобільним транспортом в Україні».

Створення спільного авіаційного простору між Україною та ЄС[ред.]

У грудні 2007 року розпочався переговорний процес щодо укладення Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір.

Укладання широкомасштабної Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір передбачає об'єднання авіатранспортних ринків України та ЄС, що сприятиме більш ефективному використанню ринку авіаперевезень та покращенню якості послуг, розвитку транзитного потенціалу України, інтегруванню України до Європейських авіаційних структур та зміцненню авторитету нашої країни як авіаційної європейської держави.

На даний час відбулося 3 раунди переговорів щодо укладення Угоди між Україною та ЄС про створення Спільного авіаційного простору.

На цей час співробітництво між ЄС та державами-членами ЄС здійснюється відповідно до системи міжнародних договорів, укладених упродовж 1992—2005 років, яка складається з 27 двосторонніх міжурядових угод про повітряне сполучення між Україною та всіма державами-членами ЄС, а також Угоди між Україною та ЄС про певні аспекти повітряного сполучення від 1 грудня 2005 р. («горизонтальної угоди»).