додільний

додільний

*Доді́льний, а, е. Дельный, порядочный, правильный. Сл. Нік. Доді́льна соро́чка. Рубаха цельная из односортного полотна без пі́дточки. Чуб. VII. 426.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28