Доля (збірка)/Король Едвард

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Король Едвард на пишне ложе
Поліг з хвороби, смерті ждав.
Чим рятуватись, хто поможе?
Про раду матері згадав.

Вона казала: «Хочеш жити,
Почнеш лякатися труни,—
Знайди щасливого на світі,
Його сорочку одягни!

Смерть і торкнутись не посміє,
Вчинить не здужа тобі зла».
Король віджив, король радіє,
Гінців по царству розсила.

Сказав король — тії ж години
Летять вони на всі кінці
Шукать щасливої людини;
Та марно їздили гінці.

Невже ж ніде нема нікого?
«Спіткавсь!» — цареві донесли.
Але, на жаль, в сіроми того
Сорочки навіть не знайшли.