дорібок
дорібок
|
|
Дорі́бок, ро́бку, м. Заработокъ, прибытокъ. Щоб ти дорібку не мав. Чуб. III. 89.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Дорі́бок, ро́бку, м. Заработок, прибыток. Щоб ти дорібку не мав. Чуб. III. 89.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Дорі́бок, ро́бку, м. Заработок, прибыток. Щоб ти дорібку не мав. Чуб. III. 89.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937