дотеп

дотеп

До́теп, пу, м. 1) Остроумие, искусство. *2) Шутка, острота. Масні́ до́тепи. Пошлости. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

До́теп, пу, м. Остроуміе, искусство.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

До́теп, пу, м. Остроумие, искусство.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937