Дума пралісу/Внесок Лиса Микити
| ◀ Гіпопотам сповідає пса й кітку | Дума пралісу Внесок Лиса Микити |
Фільозоф доктор Сич малює образ людської культури ▶ |
|
»3віринна Громадо!« говорив Лис Микита далі, »я навмисне покликав для вияснення вдачі людини свідків, щоб цілий звіринний світ побачив безмірну глибінь людського упадку не тільки зі самих моїх слів, але зі самих людських діл, очевидцями котрих були ті свідки. Думаю, що ніхто з поміж нас, навіть ніхто з присутних тут домашніх звірят-рабів людини не буде більше сумніватися в тому, що під впливом людини щезли в душах домашніх звірят усі сліди сієї наймогутнійшої й найшляхотнійшої життєвої сили, яка зоветься Коханнє. Людина та її вірний раб-звір обернули сей найсвятійший огонь творчого життя в каламутну воду вбивчої хвилевої насолоди: чоловік обернув жінку в забавку, жінка чоловіка у знаряддє нечистих поривів. Обоє стали бездушними єствами.«
Лис Микита обернувся до пса й запитав його:
»Де, песику, були твої очі, що ти сього не бачив? Де твій розум, який сього не розумів? Адже ти, грішнику, мимо того всього так людині служиш, що люди тебе мають за найкращий примір службової вірности. О, рабська душе!« Про тебе треба дійсно сказати:
»Вірний як пес, а влюбливий, як собака.«
Лис Микита обернувся до царя Лева і промовив:«Найвищий Трибунале! Велика Звіринна Громадо! Найбільша й найкрівавійша, всесвітня війна між людьми, якої свідками були ми всі, дала наглядний доказ на те, як безосновні й фальшиві були погляди на так звану вищість людського роду над звірями. Для добра звіринного роду я уважаю необхідним поставити сю справу на чергу дня рішучо та просвітлити звіринні мізки, затроєні здебільшого людськими гордощами, пересудами й забобонами. Вже найвища пора пізнати нам, звірям, усе єство людського »я«. Се пізнаннє оживить нашу надію на кращу будучність і відверне небезпеку повної заглади, яка грозить нам із боку людини. А що я чуюся початківцем у сій преважній справі, яку тепер будемо розважати, з тієї причини я за радою всіх звіринних учених кол запросив нашого славного вченого й пилозопа доктора Сича, щоб він був ласкав дати перед обличчем усього звіринного царства образ так званої людської культури. Високодостойний пане докторе Сичу, будь ласка, потрудіться блище до Його Величньости нашого Найяснійшого Царя.«
——————