Душа — се конвалія ніжна
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Душа — се конвалія ніжна,
Сокрита у темному лісі,
В ній мрія таїться кохана.
Для неї вона й розцвітає,
Нікому незнана...
Душа — се безсилая квітка,
Що пахощі ллє, але гине,
Що з тихого смутку зав’яне...
І в лісі ніхто в оту пору
На неї не гляне...