Дідич і Тивондідич і Тивон

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дідич і Тивондідич і Тивон
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Був тивон за панщини у пана. То він як прийде до пана на диспозицію, то той пан, так як ви, каже:

- Ти брешеш! А він каже:

- Як я брешу, то у пана не хочу бути, я собі піду. А пан вже потім на другий день каже:

- Нехай-но прийде!

Він прийшов. А пан каже:

- Якщо я тобі скажу, що ти брешеш, - і поклав п'ятдесят золотих на стіл, - то це твої гроші.

Пішов тивон і міркує, щоб то зробити, аби ті гроші взяти зі стола? Він прийшов до пана і каже:

- Я зробив вчора такий мотуз з полови аж до неба. Але той мотуз увірвався мені й впав у болото. Як в болото впав, я побіг додому, городника взяв, викопав усе і до пана прийшов.

Пан дивиться на него:

- А бачиш, брешеш! А той за гроші і пішов.


Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука в 1894 році.

Стиль запису збережено.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).