Етноґрафічний збірник/II/Відкіля взяли ся козаки й салдати

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9. Відкіля взяли ся козаки й салдати.
Ходи́в-ходив апо́стол Питро́ по зимлі́, і ба́че, що пропові́дувать йому ні́кому, бо люде́й було́ ще ма́ло. От він і узя́в ся люде́й твори́ти: козакі́в з гли́ни, а салда́тів з крупи́чатої муки́. Козакі́в і салда́тів тим він заходи́всь ліпи́ти, щоб було́ кому ві́ру христія́ньську од бусурме́нів і недо́вірків ратува́ти. Козакі́в Питро́ постанови́в у шире́нгу, щоб суши́лись, а салда́тів теж у шире́нгу, насу́проти їх. Як уже посо́хли, Питро́ поча́в до ко́жного козака́ підхо́дить, і на яко́го ду́не, той і ста́не живи́й. По́ки він з козака́ми по́рав ся, а соба́ка почу́ла, що щось од салда́т(ів) га́рним па́хне, й поча́ла усі́х їх, салда́т(ів), під-ря́д глита́ти. (Зві́сно, які́ ці соба́ки нинаже́рливі). Питро́ гульк до салда́тів, коли ди́вить ся, аж біда́!… — Посто́й же ти, бі́сова ві́ра! Я-ж тобі зада́м! Та потехе́ньку-потехе́ньку зза́ді підхо́де-підхо́де до соба́ки. (А в йо́го була́ га́рна залі́зна па́лиця). Як ухо́пе він ту́ю соба́ку за хвіст, як поча́в її тию́ па́лицею чиса́ти, як поча́в чеса́ти, а соба́ка як почала́ салда́тами ср..и, та замі́сто ко́жного одного́, яко́го з'їла, ви́...ла їх, мо́же, де́сять або сто. Оти́м-то салда́т(ів) так бага́то, шо, мо́же, у сто разі́в бі́льше, ніж козакі́в. Чи ни-пома́лу-ж-то вона, бі́сова душа́, й ср..а ни́ми! А за яки́м ще сц..не́ хоч тро́хи, то з-ото́го вже нибизпримі́нно охвице́р ви́йде. От відкіля́, коли хо́чите знать, повили́ ся козаки́ й салда́ти!

(Р. 1893, в Катеринодарі, від урядника станицї Березанської Кавказького оддїлу Івана Івановича Коваленка, над 30 лїт, письменного, записав давнїйший катеринодарський псаломщик Григор Афиногенович Малиновський).


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.