Етноґрафічний збірник/2/Перва жінка і друга

Матеріал з Вікіджерел
34. Перва жінка і друга.

Як була́ у ме́не жі́нка покі́йниця Хі́вря (ца́рство їй небе́сне!), то було́ як напиче́ хлі́ба, то я як ї́ду коси́ть та зайду́ до крини́ці, та вки́ну його́ в крини́цю, то він так на дно і ся́де. То я до обі́да покосю́сь та прийду́ до крини́ці, ви́тягну його́, так він са́ме розмо́кне: так ся́дим і пообідаїм с сі́лью (!) до́бре. А як оцю́ стирвя́ку Хи́мку взяв (хай їй гикне́(ць) ця, як соба́ка с ти́ну вірве́(ць) ця (!), так вона́ як спиче́, так таке́: диви́(ць) ця здоро́ве, а во́зьмиш в жме́ню та зда́виш, так на один ковто́к нима́; а пу́стиш — воно́ уп'я́ть надме́(ць) ця; а в крини́цю вки́ниш, так воно́ во́зьме — низабаро́м і роспливе́(ць) ця.

(Катеринодар. 1894. Записав І. С. Нестоцький).


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.


Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.