Етноґрафічний збірник/II/Православний сьвященик і мулла

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4а. Православний сьвященик і мулла.

Я чув сю ка́зку тро́хи прості́ше. Ви знає́те полко́вника М. О. Попова́? Так се він мені́ оповіда́в. Ходи́ли ра́зом правосла́вний сьвяще́ник і туре́цький му́лла. Спе́ка була́ страше́нна, і їм ду́же захоті́лось пи́ти. Як сьвяще́ник був чолові́ком сьвяти́м, то вда́рив па́лицею об ка́мінь, і з йо́го поточи́лась вода́. Напили́сь вони́. Тоді му́лла вели́ть свої́м зарі́зати кі́лька там биків, ши́є з бича́чих шкур бурдю́г, налива́є в йо́го води́ і зако́пує у по́лі. На дру́гий день пої́хали сьвяще́ник з му́ллою на́-поле. І му́лла почина́є плу́тати по́-полю, щоб потра́пити на те мі́сце, де був зари́тий бурдю́г, са́ме в спе́ку. Коли туди́, аж його́ сви́ні розри́ли і зроби́ли собі́ барлі́г. Усі́-ж сви́ні порозбіга́лись, а-одну́ му́лла ухопи́в за ні́жку, одки́нув ії́ на́-бік і промо́вив: „Будь же ти про́клята!“ Так Ту́рки не додиви́ли ся, за яку́ са́ме ні́жку він ухопи́в свиню́. Як би зна́ли, то вони́-б сю ні́жку одрі́зали і одки́нули, а оста́нню свиню́ ї́ли-б, а то не зна́ють.

(Катеринодар. Р. 1896, лютого 15. Подав бувший учитель, лїнейний козак Петро Якович Нїкітин з станицї Григориполїської Лабинського оддїлу).


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.