Етноґрафічний збірник/II/Слїпець Обертас за жінкою багато де-чого взяв

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
31. Слїпець Обертас за жінкою багато де-чого взяв.

Зійшли́сь два сліпці́ та й бала́кають: „Здоро́в брат!“ — „Здоро́в!“ — Чи ожини́в ся там Обирта́с?" — „А як же!“ — „Чи він же що й путне́ньке забра́в?“ — „Ні, нічо́го: товсте́нька, кругле́нька; тілько на одну́ но́гу тро́хи наляга́, а друго́ї во́всі нима́“. — „Дарма́. А чи йому́-ж таки що-не́будь і подарува́ли?“ — „А як-жи! Подарува́ли бага́то де́чого! За́раз дали́ таку́ па́лицю, що як уда́риш одну́ соба́ку, так на двана́дцять ву́лиць соба́ки ви́здихають. Та подарува́ли коби́лу таку́, що як ска́жиш: но! так і ї́де, а як: тпру! так за́раз і ста́не; та од села́ до села́ доро́гу зна́є і до ко́жного дво́ру та все й повирта́є; а як положи́ть на пово́зку двана́дцять мішкі́в поро́жніх, так ще з гори́ й бі́гти ме. Та дали́ ще то́рбу з двана́дцятю пирогоро́дками: на бо́рошно і на ви́борошно, на пшоно́, на ви́пшоно, на са́ло, на ви́сало, на хліб, на ви́хліб, на сіль, ви́сіль.

(Катеринодар. 1895. Записав О. Ю. Півень).


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.