жахнутися
|
|
Жахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Одн. в. отъ жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. МВ. II. 90. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Левиц. I. 334. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. 53.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Жахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Одн. в. от жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться с испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. МВ. II. 90. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Левиц. I. 334. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. 53.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Жахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Одн. в. от жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться с испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. МВ. II. 90. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Левиц. I. 334. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. 53.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28