Життя і світогляд Т. Г. Масарика/Передмова
| Життя і світогляд Т. Г. Масарика Передмова |
Життя і світогляд Т. Г. Масарика ▶ |
|
На українській мові, о скільки мені відомо, крім нижче цитованої тут брошури: „Ідеали Гуманности“, досі принаймні книжно не були видані инші твори Масарика, або принаймні вибір з них. Ми вже не раз звертали увагу на неминучу необхідність видати по українськи хоч би найважніші з праць Масарика, головно однак ті, що відносяться до соціяльної і національної проблєми, отже щось на зразок „Читанки Т. Г. Масарика“, яка нещодавна вийшла по чеськи та в якій дуже систематично і програмово з'ясовано майже все найважніше з писань Масарика і що характеризує його наукову та громадську, а передовсім літературну діяльність під всіми важнішими оглядами.
Поки це станеться, слід було б присвоїти українській літературі принаймні те з творів Масарика, що має часове і загально европейське значіння, отже може бути дуже вжиточним і для українського загалу. Кермуючись цею думкою, ми вважали в першу чергу необхідним переложити нині вже дуже відомі і в цілій Европі, три його нариси з приводу російського большевизму та революці1, які в українському перекладі були опубліковані на сторінках віденської „Волі“ . Це є передовсім його промова до Пржібрамських шахтярів, сказана їм 24-ro вересня 1920 року, відтак дві статті про большевизм, з яких перша поміщена була на Свят-вечір (1920) у моравському щоденнику „Lidovè Noviny“, а друга у новорічному (1921) числі пражського щоденника „Cas“. Ці три нариси переложені були на англійську і французьку мову (а саме в журналах: „Easteru Europe“ та „Revue dc Genève“[1], а відтак були також видані Югославянами і цими днями вийшли в російському перекладі у Празі; по чеськи появилися книжно вже раніше, під заголовком: Т. Г. Масарик: „Про большевизм.“
Говорити про їх значіння для українського загалу під цей час було б зайво, бо мало яка країна, або нарід, зацікавлені в розумінню і з'ясуванню проблем большевизму більше ніж Україна та Українці. 3 другого боку в чималій вже публіцистичній і науковій літературі про большевизм мало хиба знайдеться більш вичерпуючих по змісту критичних розвідок про большевизм, ніж оці три нариси президента Масарика, що в одній особі злучає в особі знавця і найліпшого дослідника наукового марксизму (дивись його велику монографію — „Суспільна справа“), а поруч з цим і є одним з найглибших знавців російської проблеми в цілій її розтяглости, ріжноманітности, а насамперед що до психо-фільософічного змісту. (Порів. його новітню велику монографію „Росія і Европа).
Ці критичні уваги през. Масарика про большевизм перекладчик передовсім адресує українській соціялістичній і революційній інтеліґенції, а головно українській молоді, якій доведеться краще закінчувати велику будівлю української самостійної держави, ніж як її роспочали — (зрештою в дуже тяжких і неприхильних відносинах) — будувати її попередники. Українська інтеліґенція соціялістично і революційно виховувалася головно під впливом Росії і на російській (оригінальній чи перекладній) літературі. Не диво тому, що дуже часто її партійна ідеольоґія і світогляд були лише українськими (до речі не завжди добрими) перекладами московського оригіналу, що відтак і де в чому дуже фатально відбилося на перших спробах українського державного будівництва і, що навіть страшним тягарем лежить на теперішній її ідеольоґічній безрадности. Самостійна Україна державно і національно вимагає також самостійного думання і самостійної соціялістичної і політичної ідеольоґії, або принаймні самостійного перероблювання, переживання і пристосування до українських інтересів чужих світоглядів. Під цим оглядом еманципація української думки головно соціялістичної і ревопюційної — від односторонньої залежности од Москви є передумовою справжнього думкового осамостійнення української суспільности. В цьому напрямі дуже доброю знадібкою і засобом можуть бути публіковані тут книжно критичні уваги през. Масарика про большевизм і це головно з цеї причини вони були переложені на українську мову. 3 ними не муситься конче в усім згоджуватися, але в них є сила багатих і плідних думок, тому кожна людина, що цікавиться сучасною східньо-европейською траґедіею, що є заразом і траґедією України, мусить конче їх прочитати.
Про писання Масарика було дуже влучно сказано: „Його книги — це як великі розложисті дерева, багато обвішані овочами. 3атруси де хочеш, і відразу одним тяжким потоком посипиться з гори безліч думок, але не вчених та абстрактних, сірих теорій без відношення до життя, лише навпаки повних найенерґічнішого міцного відношення до життя, повних соку, що відразу можуть бути перетворені в кров та здорову життєву енергію“.
До цих нарисів през. Масарика про большевизм перекладчик долучає біографічну шкіцу про особу та життя президента, що торік друкувалася у „Волі“ з нагоди 70 роковини його уродин, а відтак спеціяльну, ново написану, статтю про відношення Масарика до української проблеми, що так само надрукована була у „Волі“ (1921, т. ІІІ).
Прага, 19/VII. 1921.
——————
- ↑ O bolševictvi — (Praha 1921) у „Knihovnička Služby“. ч. 1.