ЗДДП Галревкому/До працюючих всього світу, до урядів Соціалістичних Радянських Республік і до урядів всіх капіталістичних держав

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збірник декретів, деклярацій і постанов Галицького Революційного Комітету. Випуск I (1920
До працюючих всього світу, до урядів Соціалістичних Радянських Республік і до урядів всіх капіталістичних держав
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Деклярация Ч. 1.

Пролєтарі всіх краін, єднайтеся!


До працюючих всього світу, до урядів Соціалістичних Радянських Республік і до урядів всіх капіталістичних держав.

Довголітні змагання робітників і незаможних селян Сх. Галичини до визволення з кайданів визиску і гніту капіталу розбивались досі о непереможні перешкоди. На шляху цим змаганням стояв буржуазний уряд австро-угорскоі імперіі, польські магнати і поміщики, юнкерський уряд Германіі і буржуазноі Антанти. Bсі вони, ласі на невичерпані природні багатцтва Сх. Галичини, намагались всіми засобами прибрати ії в своі руки і визискувати працю галицького робітництва і незаможнього селянства. Врешті, на перешкоді визвольним замаганням галицького пролєтаріату стояла й сама галицька дрібна буржуазія, котра вислуговувалась то австрійсько-польським і германським буржуазним урядам, то запродувала інтереси галицьких робітників і селян хижацьким урядам Антанти.

В міру того, як розвиток капіталізму, головним чином підчас великоі імперіалістічноі війни, втягнув у свій вир все нові верстви галицькоі суспільности і коли над дрібною буржуазією зависла угроза руіни, вона, рятуючи своє положення, за миску сочевиці всеціло продала можновладцям інтереси працюючого люду. Один іі представник, оперетковий діктатор Петрушевич, запродав робочий люд Сх. Галичини чорносотенній російській буржуазіі, другий представник придніпрянської дрібно-буржуазіі, ганебноі слави атаман Петлюра, запродав іі самому лютому ворогові працюючого галицького люду — шляхетсько-буржуазній Польші. Як і скрізь в инших краінах, так теж і в Сх. Галичині ганебну ролю торгашів пролєтарською шкурою одіграли галицькі соціал-патріоти — лідери робітниче-селянських партій, котрі перейшлі на бік буржуазних урядів і намагаються цілковито затемнити в очах пролєтаріату Сх. Галичини клясові суперечности капіталістичного ладу.

В результаті таких умовин Сх. Галичина опинилась в руках самоі черноі реакціі, шляхетськоі Польщи, котрій антантські банкири заарендували краіну на 20 років в под'яку за ганебну ролю европейського жандарма, який мав захищати европейську буржуазію перед переможним походом соціалістичноі революціі. Малочисленний галицький пролєтаріат виявився безсильним супроти навали ворогів з усіх боків і придавлений опинився під стопою польськоі білогвардійщини.

Одначе він не втратив надій на своє визволення, знаючи, що разом з ним йде міжнародня армія праці, міжнародній пролєтаріат всього світу. Галицька армія, складена в більшості своій з робітників і незаможних селян, перейшла в Червону Армію і, мимо всяких провокацій і підкупів, польскій шляхті і іі наймитові Петлюрі удалось перетягнути на свій бік лише частину іі командного складу з дрібно-буржуазних націонал-шовіністичних карієрістів. Всі кращі елєменти галицької арміі залишились вірними інтересам працюючого люду і разом з русько-украінською Червоною Армією вони ведуть боротьбу проти польсько-петлюрівських наємників всесвітнього капіталу.

I or зараз завд'яки перемогам Славноі Червоноі Арміі, котра, розбивши внутрішних ворогів Робітниче-Селянських Радянських Республік, станула на кордонах Галичини і йде далі вперед, галицьке робітництво і селянство, визискуване і гноблене чужою і своєю буржуазією, має змогу підняти Червоний прапор Соціалістичноі Революції. З рядів клясово-свідомого революційного пролєтаріату Галичини, загартованого боротьбою і сильною вірою в близьку перемогу з рядів іі червоних частин вийшов і склався Галицький Революційний Комітет.

Завдання його довести почату клясову боротьбу до встановлення Радянськоі Влади у Східній Галичині.

Урочисто проголошуючи права робітників і селян розпоряджатись своєю судьбою, Галицький Революційний Комітет призиває всіх робітників і селян, незалежно від іх національности, згуртуватись сильною лавою довкола його і допомогти йому в трудному завданню організаціі влади до скликання 1-го З'ізду Рад Робітничих і Селянських Депутатів.

Видвинутий робітниками і селянами Сх. Галичини без ріжниці національностей Галицький Революційний Комітет являється з цього менту одиноким представником вищоі виконавчої влади і тимчасовим урядом Сх. Галичини до З'ізду Рад Робітничих і Селянських Депутатів.

Всі инші уряди Сх. Галичини, де б вони не находились, а з окрема уряд бувшого діктатора Петрушевича і уряд Діректоріі У. Н. Р. являються неправомочними і об'являються поза революційним законом.

Русько-украінська Червона Армія, вступаючи в межі Галичини, іде на допомогу галицьким робітникам і селянам вирвати владу з рук буржуазіі, установити пролєтарську владу через Ради Робітниче-Селянських Депутатів і з'організувати для іі оборони Галицьку Червону Армію.

Галицький Революційний Комітет взиває всіх робітників і селян допомогти всіми засобами Червоній армії у іі важкій боротьбі з шляхтою і буржуазією.

Вся влада на місцях належить до місцевих, містечкових, фабрично-заводських, повітових, окружних і областних Революційних Комітетів, затверджених Центральним Революційним Комітетом, при чому адміністративний поділ краю до иншого вирішення про росподіл і розмежування залишається дотеперішній.

Права приватноі власности поміщиків, купців, фабрикантів, банкирів і всіх єкспльоататорів чужоі праці, на всі землі, ліса, пасовиська, води, надземні і підземні богацтва, бувші в іх розпорядженню, касуються, а іх маєтки з всіма будинками, інвєнтарем живим і мертвим, переходять в роспорядження працюючих через відповідні місцеві Революційні Комітети. Всі ці маєтки і богатцтва передаються у власність держави, найвищий законодавчо-виконавчий орган якоі — З'ізд Робітничих і Селянських Депутатів — вирішить про іх націоналізацію і соціалізацію.

Галицький Революційний Комітет оголошує повну державну самостійність Східної Галичини і запрошує Уряди Соціалістичних Радянських Республік і Уряди всіх капіталістичних держав зав'язати з ним дипльоматичні зносини. Про майбутнє організаційне відношення Сх. Галичини до Соціалістичних Радянських Республік вирішить 1-й З'ізд Рад

[сторінка відсутня]


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1925 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1920 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 99 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.