ЗЗНРСУСРСР/1935/1/56/Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗЗНРСУСРСР/1935/1/56 (1935
Постанова Центрального Виконавчого Комітету СРСР
Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI


460. Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області.

Центральний Виконавчий Комітет Союзу РСР постановляє:

1. Задовольнити клопотання Президії ЦВК УСРР про розформування, у зв'язку з економічною слабістю, незручністю обслужування МТС колгоспів, а також адміністративним черезпіллям, Мархлєвського і Пулінського районів.

2. Утворити із частини сільрад Пулінського районну, Новоград-Волинської міськради і Мархлєвського району Червоноармійский район з центром у містечку Пуліні, переіменувавши останнє в Червоноармійск.

У склад Червоноармійского району включити такі сільради:

1) Пулінського району — Вольваховську, Стрибишську, Фрайвальдську, Курганську, Мартинівську, Габровську, Карчівску, Пуліно-українську, Пуліно-німецьку, Пуліно-єврейську, Адамівську, Цветянську, Березово-Гатську, Вязовецьку, Чернявську, Пуліно-Гутську, Кошелівську;

2) Новоград-Волинської міськради — Старо-Майданську, Велико-Лузьку, Короліно-Дерманівську, Курнівську, Тетерську, Соколівську, Очеретинську, Янушівську, Рудокопську, Улашанівську, Генрихівську, Яблонецьку, Вацлав-польську;

3) Мархлєвського району — Нейгейнську, Прутівську, Костянтинівську, Шереметьєвську, Грузовецьку, Олизарську, Неборовську і Білківську.

3. Останні сільради Пулінського і Мархлєвського районів приєднати:

1) до Баришівського району — Будо-Бобрицьку, Сорочанську, Н. Александрівську, Гринтальську, Рад-Боярську і Кримянську (Пулінського району);

2) до Володар-Волинського району — Плисківську, Солодирську (Пулінського району),

3) до Черняхівського району — Олександрівсску, Буряківську (Пулінського району), а також одну — Івановичську сільраду Володарьско-Волинського району;

4) до Баранівського району — Саберівську, Ольшанську, Генріхівську, Марьянівську, Явновську, Любарсько-Гутську, Тартаківську, Адамівську, Турівську, Мархлєвську, Дерманівську, Каменно-Бродську, Биківську, Сарнівську, Людвиківську і Дрань-Хатківську (Мархлєвського району);

5) до Житомирскої міськради — Юліанівську, Видумківську, Бабичівську (Пулінського району), Ульянівську, Шиєцько-Будську, Покостівську, Тартачківську, Ново-Заводську, Гуто-Устинівську, Василівську, Ждань-Болярську, Вилківську, Вьюнівську, Соболівську, Жовто-Бродську (Мархлєвського району), а також Колодіївську, Дубовецьку, Садківську, Черемошківську і Березовську сільради Черняхівського району;

6) до Новоград-Волинської міськради: Владинську, Дзикунську, Слободо-Чернецьку і Каменно-Майданську (Мархлєвського району).

Голова ЦВК Союзу РСР Г. Петровський.

Секретар ЦВК Союзу РСР І. Акулов.

Москва, Кремль. 17 жовтня 1935 р.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).