Записки НТШ/1903/53/Незаплачене київське подимне

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до: навігація, пошук
Записки НТШ. Том LIII (1903 під ред. Михайло Грушевський
Незаплачене київське подимне (Михайло Грушевський)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний желехівкою.

Незаплачене київське подимне.

Прилучені 1569 р. до Польської корони українські землї досить швидко вкладали ся в рами нового устрою — але не там, де сей новий устрій приносив з собою меньше приємні но­вини, особливо в Київщині, „яко на Україні'“ . Плата подим­ного, в заміну иньших даней і оплат, була новиною, і як показує поданий низше документ, знайдений в Литовській Метрицї (т. зв. Руській Метрицї) Московського Архива Мини­стерства Справедливости (Записи В. кн. 11 л. 100), тут з ним не спішили ся: в 1596 р. ще не було плачено подимного від самого 1569 р. (підозрівати справедливість сього факта не бачу причини) [1]), і мабуть правительство робило в тім напрямі проби не конче успішні, коли вкінцї подарувало всю сю подимну залеглїсть двом заслуженим воякам за заслуги; очевидно, воно стратило надїю стягнути сей податок, коли так за ніщо його відступило. Чи удало ся обдарованим щось стягнути з київських обивателїв, зістаєть ся нам незвісним.


Подымне киевскоє Лысаковскому и Коморовскому.

Жикгимонт третий. Ознаймуємы тым листов всѣмъ вобець и кождому зособна, нинешнимъ и напотомъ будучимъ, иже што обыватели земли Києвскоє вшелякого стану кондиции людей не платили подымного от летъ двадцати и далей, и не заховали се в той повинности по обы­чаю иних землъ наших, з немалою шкодою скарбу нашого, ино мы го­сподарь преречоноє подымноє з ласки нашоє господарскоє отдали єсмо урожоным Еразмови Коморовскому и Станиславови Лысаковскому, слугам нашим, якожѳ и тым листом нашимъ за ихъ верные уставичные и добре загорлованые на войнах наших службы даємо вечными часы, с тым до­кладомъ, же они за тую толко двадцат лет и килка, почавши от року унии Любелской ажъ до нинешнего року деветдесят шостого обыватель землѣ Киевское тоє то подымноє выбрати мают и на свой пожиток обер­нути волни будут; которого то выбраня через нихъ преречоного подым­ного за тые помененые роки скарбъ нашъ и нихто иный вжо на обывателахъ киевских за квитами преречоного Комаровского и Лысаковского поискивати и о то их труднити нияким способом не мают и не можетъ вечными часы. Ведже от нинешнего вже року по старому, яко в иных земляхъ нашихъ заховует се около того подымного, обыватели наши ки­євскиє заховатисе мают. Што всѣмъ вобецъ, до которых ведомости сес нашъ листъ прыйдет, а злаща обывателем земли Києвской духовного и свецкого стану людей подданым нашим ку ведомости приводечи росказуемъ, абы сте преречоноє подымноє за тыє лета яко вышей єст на­писано водлуг сего листу и данины нашоє никому иному одно помененым Лысаковскому и Коморовскому, кгды тым листом нашим обвещени будете, кождый подымноє до рук им отдал и справедливе заплатил, иначей не чинечи с повинности своєє и для ласки нашоє королевскоє. И на то дали єсмо сес нашъ лист с подписом руки нашоє королевскоє, до которого на болшую твердост и печат нашу корунную притиснути єсми казали. Писан у Варшаве лета божого нароженя тисеча пятсотъ деветдесят шостого месяца октебра десятого дня, а панованя кролевствъ нашихъ полского девятого а шведского третего року. Sigism undus Rex. Florian Oleszko.

Михайло Грушвський.

Примітки[ред.]

  1. В виданню д. Яблоновского (Źródła dziejowe т. X X ) подимних тариф з київського воеводства для XYI в. не бачимо; не знахожу їх і в своїх записках з архиву Коронного Скарбу, але на повність їх не положу ся.
Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1923 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1934 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.