зашморгнути

зашморгнути

Зашморгну́ти, ся. См. Зашморгувати, ся.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Зашмо́ргувати, гую, єш, сов. в. зашморгну́ти, ну́, не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Мнж. 61. Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84). *Зашморгни́ язи́к. Замолчи. Кон. III. 13.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28