Перейти до вмісту

За 80 день кругом світа/XXXVII

Матеріал з Вікіджерел
За 80 день кругом світа
Жюль Верн
XXXVII. Своєю мандрівкою Філеас Фогг не придбав нічого, крім щастя
Київ: Товариство «Час», 1919
 
XXXVII.
 
Своєю мандрівкою Філеас Фогг не придбав нічого, крім щастя.

Так, то був сам Філеас Фогг. Як памятає читач, о восьмій годині й пять хвилин то-б-то після двадцяти трьох годин з того часу, як Філеас Фогг повернувся до Лондону, Паспарту доручено було повідомить пастора Самуеля Уільсона про шлюб, що мав відбутись на другий день.

Паспарту з радістю пішов виконувать це доручення, швидко попростувавши до пасторового дому. Але тому, що пастора Самуеля Уільсона він не застав дома, то розуміється став чекати й ждав його мало не двадцять хвилин.

О восьмій годині й тридцять пять хвилин він вибіг з пасторового дому, але, Господи милосердний, який він мав тоді вигляд! Розтріпаний, без шапки, він біг, як божевільний, звалюючи з ніг стрічних. Ніколи, здається, швидче не міг бігти чоловік.

За три хвилини він вже був дома — задиханий повалився в кімнаті містера Фогга.

— Що сталось? — питав містер Фогг.

— Вінчатись не можна...... — ледве виговорив засапаний Паспарту.

— Не можна?

— Еге, взавтра… неможна.

— Чому?

— Взавтра… неділя.

— Понеділок — одповів містер Фогг.

— Ні… Нині субота.

— Субота! Неможливо.

— Так, так, так! — гукнув Паспарту. — Ви помилились на один день. Ми приїхали раніш за двадцять чотирі години. Та тепер зосталось тільки всього десять хвилин.

Паспарту вхопив свого пана за комір і потяг його що-сили швидче до дверей. Ніколи було розмірковувати. Філеас Фогг вибіг на вулицю, скочив у кеб, і обіцявши сто фунтів фурманові, роздушив по дорозі двох собак, зачепив кілька карет і нарешті з'явився у Реформ-клубі. Годинник показував вісім годин та сорок пять хвилин, коли він входив у залю.

Філеас Фогг об'їхав кругом світу за вісімдесят день!

Філеас Фогг виграв заклад в двадцять тисяч фунтів!

Але як сталось те, що ця математично точна людина могла помилитись на цілу добу? Як він лічив, що прибув до Лондону в суботу 21-го, коли тим часом, він прибув туди у пятницю 20-го грудня на сімдесят девятий день по виїзді з Лондону.

А причина цієї помилки була дуже звичайна й проста.

Філеас Фогг непомітно для себе виграв один день через те, що поїхав на схід сонця. Подавшись на захід, він так само втратив би один зайвий день.

І справді. Тому, що він їхав на схід сонця, то дні йому була коротчі на чотирі хвилини, побільшені на стільки разів, скільки градусів довжини він проїхав за день. А через те, що градусів земна куля має аж триста шістьдесять, то чотирі хвилини побільшені в триста шістьдесять разів дадуть двадцять чотирі години, цеб-то цілу добу несвідомо виграну. Инакше кажучи, тоді як Філеас Фогг, об'їхавши земну кулю бачив вісімдесять раз як сонце проходило через мерідіан, його лондонські товариші бачили це з'явище тільки сімдесять девять раз. От чому того дня, в суботу, а не в неділю, як гадав містер Фогг, його ждали в Реформ-клубові.

Коли-б відомий читачеві годинник Паспарту, котрий ввесь час додержувався лондонської години міг-би зазначувати й дні у тижню, то він показав-би в день повернення суботу 20-го грудня.

Отже філеас Фогг виграв двадцять тисяч фунтів. Але тому, що він витратив дорогою майже девятнадцять тисяч фунтів, то заробіток вийшов незначний. Та вже говорилось про те, що Філеас Фогг не шукав грошей і бився об заклад чести ради та для приємности змагання. Він навіть поділив останню тисячу між Паспарту та нещасним Фіксом, на якого він не міг гніватись.

Та все-ж з тих грошей, що віддав Паспарту, він вилічив вартість ґазу, який по вині Паспарту горів даремне аж 1920 годин.

Toro-ж вечора містер Фогг, спокійний і як звичайно урівноважений мав таку розмову з містріс Аудою.

— Ви згоджуєтесь, як і раніш, стати зі мною до шлюбу? — запитав він у неї.

— Містер Фогг! — одповіла містріс Ауда. — Мені здається, що я повинна зробити це запитання вам. Ви були збіднілі, а тепер знов стали багатим.

— Вибачте, але ці гроші належать вам. Коли-б ви не вигадали цього шлюбу, мій слуга не пішов-би до пастора, а я не помітив-би своєї помилки й…

— Любий містер Фогг!.. — промовила щаслива жінка.

— Моя дорога Ауда!

Певне, що шлюб мусіли відкласти на сорок вісім годин. Вишикований, радісний Паспарту був за свідка з боку молодої пані. Та хіба ж він не вихопив її з вогню й тим не заслужив цієї чести.

Вдосвіта на другий день Паспарту підняв страшенний стукіт коло дверей кімнати свого пана…

Двері відчинились. Спокійний джентльмен з'явився на порозі.

— Що там сталось, Паспарту?

— Ось що пане. Я тільки що дізнався…

— Про що?

— Що ми могли об'їхать кругом світу тільки за сімдесять девять день.

— Напевне — відповів містер Фогг. — Коли-б ми не переїздили Індії та коли-б я не побував в Індії, ми не визволили-б містріс Ауди, вона не була би моєю дружиною й…

Й містер Фогг спокійно зачинив двері.

Таким чином заклад було виграно й містер Фогг за вісімдесять день об'їхав кругом світу. Він використав всі способи їзди: їхав пароплавами, залізницею, кіньми, яхтою, торговельним кораблем, саньми й навіть на слоні.

Ексцентричний джентльмен за всю дорогу виявляв незвичайну точність і спокійність. Але нарешті, чого-ж він досягнув цією мандрівкою? Що він нею придбав? Нічого! Так нічогісенько, як не рахувати чудової жінки, що стала його дружиною; і, як це не здається неможливим — зробила його найщасливіщим чоловіком у світі.

— А хіба ради цього не варто об'їхати кругом світу?