зборня

зборня

*Збо́рня, ні, м. 1) С'езжая расправа. Повели його до зборні. Крим. 2) Сельский сход. Омелько тепер за десятського, дядьків на зборню гукає. Пир. у., Конон. 3) Казарма. Желех.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28