Зівяле листя/Безмежнеє поле

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
X.

Безмежнеє поле в сніжному завою.
Ох, дай мені о́бширу й волі !
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною,
І в серці нестерпнії болі.

Несиж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутки гуляє,
А чень утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.