Зівяле листя/Самовбійство се трусість

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зівяле листя
Іван Франко
Самовбійство се трусість
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
XIX.

„Самовбивство  —  се трусість,
Се втека з борні,
Ошуканськая кріда”,  — 
Так скажуть мені.

Ах, панове! Про трусість
Мовчіть ви мені!
Чи ви нюхали порох
В життєвій війні?

Чи ви лоб свій розбили
о дійсности мур?
Чи вам звісно, як смачно
На гаках тортур?

„Самовбивство, се прогріх,
Безправя і злість”...
Най вам слово Христове
На се відповість.

Як Христос по землі ще
Навчати ходив,
То зустрів чоловіка,
Що в шабас робив.

„Як же можна! Се прогріх!”
Обурився хтось,
Та робітнику строго
Промовив Христос:

„Коли знаєш, що чиниш  — 
Блаженний єси;
А не знаєш, що чиниш  — 
Проклятий єси.

„Коли знаєш, що чиниш  — 
Закон твій  —  ти сам;
А не знаєш, що чиниш  — 
Закон є твій пан”[1].

Для знаю́щих знання їх
Найвищий закон!
Незнающі в законі
Най гнуться карком.

Чи я знаю, що чиню,
Се знаю лиш я  — 
І такий, що мене зна
Ще ліпше, ніж я.


  1. Слів тих даремно шукати в євангелії, та вони заховалися в однім старім грецькім рукописі. „Коли знаєш, що чиниш  —  блаженний єси, а коли не знаєш, що чиниш, проклятий єси як переступник закона”. Високі і несумнівно автентичні Христові слова! Прим. автора.