З Новим роком 1924/Шляхами політичної думки західно-українських земель після 15. марта 1923. р.
| ◀ Соборність і західно-українські землі | З Новим роком 1924 III. Шляхами політичної думки західно-українських земель після 15. марта 1923. р. |
Національно-територіяльна автономія західно-українських земель під Польщею ▶ |
|
На ту відповідь, яку західно-українські землі повинні були дати на питання, що стало перед ними після 15. марта 1923. р., вони не здобулися. Зложилися на се отсі причини:
Як уже зазначено, західно-українські землі перед 15. марта 1923. р. не творили ані ідеольоґічно ані орґанізаційно політичної цілости. На становищі боротьби за державну незалежність під проводом власної державної влади стояла тільки Галичина. Инші землі, ввійшовши в поважнім числі до польського сойму, проголосили програму співпраці з польською державою за ціну автономії українських земель до часу, коли можна буде здійснити ідеал української соборної державности.
Ще перед 15. марта 1923. р. до сеї програми схилялася й часть провідників найбільшої з українських партій Галичини, народньої трудової партії, не вірячи в можливість визволення Галичини зпід польської окупації через рішення головних держав антанти.
В міру того, як справа вирішення про Галичину головними державами антанти затягалася, піднімалася опозиція проти „окремої галицької політики також зі становища соборництва, як протирадянського так і радянського, під гаслом: числити тільки на власні сили.
Взагалі-ж в цілій акції за визволення Галичини зпід польської окупації кладено головний натиск на міжнародній бік справи, а саме, що стояти на становищі державної незалежности Галичини треба тому, бо справа ще не вирішена міжнародніми чинниками, отже не вільно признати польської державности перед міжнароднім вирішенням. За те замало присвячувано уваги питанню дальшої боротьби західно-українських земель за визволення зпід Польщі на випадок некорисного міжнароднього вирішення галицької справи.
Вкінці треба мати на увазі невдоволення Урядом Президента Української Національної Ради. Ідеольоґічні, партійні, особисті моменти спричиняють, що кожде правительство з природи річи викликає невдоволення, опозицію й боротьбу проти себе, аж доки не зробить місця другому правительству, яке знов проходить той сам процес. B нормальних відносинах державного життя сей процес, коли не набирає патольоґічних форм, не тільки не є шкідливий, але навпаки є корисний, бо спричиняє постійну віднову державного життя. Инакше в обставинах, де державна територія остає під ворожою окупацією, а державна влада знаходиться поза межами державної території. Тут єдиним звязком між державною територією й державною владою являється моральний авторитет даного правительства. Кожде невдоволення, підкопуючи сей моральний авторитет, підкопує саму ідею державної влади. А що державна влада являється тут символом державности, то підкопування ідеї державної влади являється підкопуванням самої ідеї державности. При тім неможливість нормального звязку між державною владою й державною територією зменшує можливість усувати непорозуміння. Так само нема можливости частої зміни особистого складу правительства, проти якого звертається невдоволення, бо се значило би висидати все нових діячів з краю на еміґрацію.
Всі сі причини мали той наслідок, що після рішення 15. марта 1923. р. проявилося в краю невдоволення Урядом Президента Української Національної Ради. Серед сього невдоволення політична думка загубила ріжницю між конкретним Урядом Президента Української Національної Ради й ідеєю державности, яку він заступав, і звертаючися проти нього, звернулася також проти ідеї державности західно-українських земель.
Так побіч ідеї боротьби проти польської окупації під прапором державности західно-українських земель виринули отсі ідеї:
ідея примирення з Польщею за ціну національно-територіяльної автономії західно-українських земель до часу здійснення соборної української державности;
ідея боротьби проти польської окупації під соборницьким протирадянським прапором боротьби проти всіх окупантів;
ідея боротьби проти польської окупації під соборницьким радянським прапором зєдинення з Українською Соціялістичною Радянською Републикою.
Сі ідеї розглянемо в дальших розділах.
 | Для цієї роботи не вказано ліцензію, або вказана ліцензія не підходить для Сполучених Штатів. Причина: Недостатньо інформації, щоб визначити ліцензійний статус у Сполучених Штатах |