З чужого поля/Вітер стогне, завиває

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
З чужого поля (1895
Генріх Гейне, переклад — Павло Грабовський
«Вітер стогне, завиває...»
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
VIII

Вітер стогне, завиває,
Дрібний дощ сліпить у віч…
Де сумує-спочиває
Сиротина в темну ніч?
Щільно замкнута світличка;
Північ сходить; а вона
Утирає сльози з личка,
Вся припала до вікна.