З чужого поля/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне,
Доки в грудях болить серце за ярмо народне.
Живе, живе дух словенський, повік буде жити,
Грім чи пекло — будь що буде,— не маєм тужити.
 Даром мови вславив бог нас, бог наш громовладний
 Того дару не посміє від нас вирвать жадний!
 Най чортів є — скільки люду,— що те заподіє?
 Бог за нами: хто проти нас, того вихром звіє!
Най реве навколо буря, усе грізно крушить,
Валить скелі, лама дуба, землю з місця рушить,-
Сталий, певний, як мур-камінь, край наш не загине
Хто ж нам зрадить, твержа чорна без жалю поглине