З чужого поля/Ти була мені краща, ніж очі

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
З чужого поля (1895
Август Харамбашич, переклад — Павло Грабовський
«Ти була мені краща, ніж очі...»
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Ти була мені краща, ніж очі,—
Світлом жизні, що зорею ночі,
Я не зваживсь і раз погадать,
Не втішався у мрії судьбою,—
Поділить свою долю з тобою,
Чистих радощів вкупі діждать.
 В грудях билось єдине жадання:
 Щоб тебе не спіткало страждання,
 Щоб минула година лиха,
 Щоб була ти щасливою в світі,—
 То не мав би я іншої хіті,
 Най там серце кого не коха.
Але й те побажання нікчемне,
Як не зичив, осталось даремне,
Не справдилось і трохи воно.
Швидко згасли надії кохані;
Твоя зірка блиснула в тумані...
У труні спочиваєш давно.
 Та крізь сльози я чую неначе:
 «Друже, кинь піклування гаряче;
 Є дорожче від мене — боліть...
 Будь твердим, випливаючи в море;
 Край знесилили нужда та горе...
 Чи тобі ж у коханні зітліть?»
О мій раю! Ти там, в домовині...
Геть боління!.. Я дужий віднині,
За вітчину готовий лягти...
Віє жвавістю в мене розлука:
О, яка б то судилася мука —
Нам у рабстві кохання нести!