З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)

Матеріал з Вікіджерел
МОЛИТВА

Я, божа матінко, нині з молитвою
Край твого образу, влитого сяянням,
Не за рятунком або перед битвою,
Не з подячливістю або розкаянням;

Не за свою молюсь душу пустинницьку,
Душу мандрівця без роду коханого…
Ні. Доручаю дівчину невинницьку
Теплій заступниці мира крижаного.

Щастя достойну не кидай на жалощі;
Дай їй прихильців на щирі послугоньки,
Світле дитинство, безжурливі старощі,
Най не зна серце ні злоби, ні тугоньки.

А припаде у світ інший доріженька
Ранком шумливим чи тихої ніченьки:
Кращого ангела вишли до ліженька
По святу душу її, чарівниченьки.