кайло

кайло

*́Ка́йло, ла, с. Кирка. І кайлом угіль б'є і б'є в норі шахтар. М. Черняв.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28