кантарка

кантарка

*Канта́рка, ки, ж. Уздечка без удил (оброть). Нік. Звен. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28