керманич (слово)

керманич

Керма́нич, ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. I. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. I. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Керма́нич, ча, м. Рулевой, кормчий на судне, плоте. Шух. I. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. I. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28