клепач

клепач

Клепа́ч, ча́, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = Клепа́чка. Чуб. VII. 575.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Клепа́ч, ча́, ж. 1) Молоток. Угор. 2) = Клепа́чка. Чуб. VII. 575. *3) Клеветник; человек, несущий дичь, вздор. Полт. г. Сл. Яворн.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28