колька

колька

Ко́лька, ки, ж. 1) Колика, колотье. Русин каже: „іди в поле!“ Полька каже: „колька коле“. Грин. III. 314. Марині неначе колька заколе в саме серце. Левиц. I. 40. 2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки. Вх. Лем. 426.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ко́лька, ки, ж. 1) Колика, колотье. Русин каже: «іди в поле!» Полька каже: «колька коле». Грин. III. 314. Марині неначе колька заколе в саме серце. Левиц. I. 40. 2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки. Вх. Лем. 426. *3) Заноза. Понаганяв кольок у ногу. Крим.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28