Конституція Української Соціялїстичної Радянської Республіки

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конституція Української Соціялїстичної Радянської Республіки
Віннїпеґ: Українські робітничі вісті, 1921
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (1919)
Обкладинка
 

КОНСТИТУЦІЯ

УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛЇСТИЧНОЇ
РАДЯНСЬКОЇ РЕПУБЛИКИ

Затверджена Всеукраїнським З'їздом на засїданю 14. марта 1919 р. і принята в дефінїтивній редакції Центральним Виконавчим Комітетом на засїданю 14. марта 1919 р.

№1. Конституція Української Соціялїстичної Радянської Республіки. 1921.png

Цїна 5 центів.


Накладом
“УКРАЇНСЬКИХ РОБІТНИЧИХ ВІСТИЙ”
Віннїпеґ, Ман., Канада.
1921.

№2. Конституція Української Соціялїстичної Радянської Республіки. 1921.png

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ
СОЦІЯЛЇСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕПУБЛІКИ.

Затверджена Всеукраїнським З'їздом Рад на засїданю 14. марта 1919 р. і принята в дефїнітивній редакції Центральним Виконавчим Комітетом на засїданю 14. марта 1919 р.

I. ОСНОВНІ ПОСТАНОВИ.

1. Українська Соціялїстична Радянська Република є орґанїзація диктатури працюючих і експльоатованих мас пролєтаріату і біднїйшого селянства для перемоги над їх віковими гнобителями й експльоататорами капіталїстами і поміщиками.

2. Завданєм сієї диктатури є здїйсненє переходу від буржуазного ладу до соціялїзму, шляхом проведеня соціялїстичних реформ і систематичного подавленя всїх контрреволюційних намірів з боку заможних кляс. Після здїйсненя сих завдань диктатура зникне, а слїдом за нею, по остаточнім сформованю майбутного комунїстичного ладу, зникне й держава, уступивши місце вільним формам суспільного житя, збудованого на основах орґанізації загальної працї на загальну користь і братерську солїдарність людий.

3. В цїлях здїйсненя свого основного завданя Українська Соціялїстична Радянська Република:

а) провадить в житє заходи, що безпосередно направлені до знищеня істнуючого економічного устрою і виявляють ся в скасованю приватної власности на землю і на всі инші засоби виробництва;

б) в облаоти будівництва державного житя закріпляє владу за робітничою клясою, усталюючи право участи в здїйсненю державної влади виключно для працюючих мас і цїлком усуваючи пануючі кляси від такої участи;

в) утворює для працюючих мас можливість користувати ся правами (свободою живого і друкованого слова, зборів і спілок), позбавляючи сих прав пануюч кляси і спільні з ними по своїй полїтичній позиції громадські ґрупи;

г) орґанїзує озброєну оборону здобутків соціялїстичної революції притягненєм до сіеї оборони всїх трудових елєментів країни.

4. Пориваючи рішучо з минулим, намагаючись знищити, разом з подїлом загалу на кляси, також і національний гнїт і національну ворожнечу, Українська Соціялїстична Радянська Република заявляє про свій твердий намір увійти в склад єдиної Соціялїстичної Радянської Републики, як тільки утворять ся умовини для її збудови. Разом з тим Українська Соціялїстична Радянська Република заявляє про свою повну солідарність з нинї істнуючими вже Радянськими Републиками і про свій намір вступити з ними в тїснїйше полїтичне об'єднанє для спільної боротьби за перемогу світової комунїстичної революції, в тїснїйше співробітництво в области комунїстичного будівництва, можливого лише в міжнародному маштабі.

5) Влада працюючих мас на території Українсько Соціялїстичної Радянської Републики здїйснюєть ся через Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів та инші орґани влади по означеню Рад.

II. КОНСТИТУЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ.
А. Орґанїзація Центральної Влади.

6. До відома Центральної Радянської Влади на Вкраїні належать:

1) Всі питаня загально-державного значіня, а з'окрема:

а) затвердженє, зміна і доповнене конституції;

б) установленє і зміна державних меж Републики;

в) зносини з чужоземними державами з'окрема і оголошенє війни і усталенє згоди;

г) усталенє основ орґанїзації збройних сил;

д) загальне керовництво внутрішною полїтикою;

е) цивільне, карне і процесове законодавство;

ж) усталенї основ соціялїстичного будівництва в области народного господарства;

з) кероване грошевою системою орґанїзація фінансового господарства Републики;

і) державна контроля над дїяльністю Радянської влади, з'окрема над правильністю, закономірністю і доцїльністю грошевих витрат;

2) всї питаня, що не мають загально-державного значіня і які будуть взяті на розгляд орґанами Центральної Радянської Влади,

7. Центральна Радянська Влада має свої орґани, а саме:

1) Всеукраїнський З'зд Рад Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів;

2) Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад;

3) Раду Народних Комісарів;

8. З'їзд Рад скликаєть ся В. Ц. В. К. не менше як два рази на рік, а по постанові В. Ц. В. К. може скликати ся і частїйше.

9. Лад виборів до з'їзду Рад установляєть ся В. Ц. В. К. Р.

10. З'їзд Рад є вищою Владою Української Соціялїстичної Радянської Републики. В протягу між двома з'їздами, такою владою є В. Ц. В. К. Р. З числа питань, зазначених в ст. 6 виключному відданю з'їзду належить питанє, зазначене в п. а, а також з застереженєм, зазначеним в ст. 13 — питане про оголошенє війни та установленє згоди.

11. В. Ц. В. К. і з'їзд дають загальний напрямок дїяльности Робітничо-Селянського уряду і всїх орґанів Радянської влади в країнї, з'окрема виключному відданю В. Ц. В. К. Р. належать: вибори і звільненє Народних Комісарів і Голови Ради Народних Комісарів, росклад державних прибутків і зборів між центральною й місцевою владою, а також розвязуванє питань, зазначених в ст. 19 конституції. Питаня, зазначені в п. п. н. б. в. (п. 2) г, п, ж, а також річного буджету розвязують ся, як владою з'їзду, так і В. Ц. В. К. Р.

12. В. Ц. В. К. Р. відповідає перед Всеукраїнським З'їздом Рад і обираєть ся останним в кількости по призначеню з'їзду на речинець до слїдуючого з'їзду. Рада Народних Комісарів відповідає перед Всеукраїнським З'їздом Рад і перед В. Ц. В. К. Р.

Увага: На місце вибувших членів В. Ц. В. К. заступники призначують ся постановою Ц. В. К. Всї инші питаня, щодо законодавства і загального керованя в країнї, розвязують ся також В. Ц. В. К. з поясненєм, вказаним в ст. 16.

Увага: Питане про оголошенє війни та заключенє згоди розвязуєть ся В. Ц. В. К. Р. на випадок негайности при неможливости скликати з'їзд в належний час.

14. Завідуванє окремими галузями керованя країною накладаєть ся на окремі віддїли В. Ц. В. К. Р. Народні Комісаріати на чолї з Завідуючими, обраними В. Ц. В. К. Р. Кількість, межі віданя віддїлів і їх внутрішна орґанїзація усталюєть ся В. Ц. В. К.

15. Рада Народних Комісарів складаєть ся з Голови і Народних Комісарів, в число котрих входять: а) Всї керовники окремими віддїлами В. Ц. В. К. Р. (ст. 14), б) инші особи, що обирають ся окремо В. Ц. В. К. Р. з його розсуду. Члени Ради Н. К. кождого року можуть звільнятись владою В. Ц. В. К.

16. Рада Народних Комісарів має право брати на свій розгляд питаня і справи, що стосують ся до законодавства і загального керованя країною, але має право вирішати своєю владою ті чи инші питаня або справи лише з загальним або спеціяльним уповноваженєм В. Ц. В. К., а коли нема такого уповноважена, — постанови P. Н. К. дають ся на затвердженє В. Ц. В. К. Р.

Увага: Питаня, зазначені в ст. ст. 18 або 11 не можуть бути переданими Ц. В. К. на остаточне розвязане P. Н. К.

17. Склад Народного Комісаріяту належить виключно членам P. Н. К. У. С. P. Р. і жадними иншими представниками Радянської влади як в центрі, так і на місцях не може присвоювати ся.

Б. Організація Радянської влади на місцях.

18. Орґани Радянської влади на місцях слїдуючі:

а) Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів (мійські та сїльські), а також обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми).

б) З'їзди Рад (ґубернїальні, повітові і волосні), а також обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми).

19. Речинець і порядок виборів місцевих орґанів Радянської влади, норма представництва і загальні постанови щодо внутрішної орґанїзації сих орґанів, означених меж віданя і влади між ними, як і розмеженє останних ними і орґанами центральної Радянської влади встановлюють ся В. Ц. В. К. Р.

20. Право вибору мають незалежно від релїґії, народности, осїлости, стану і т. п. слїдуючі громадяни У. С. P. P., які до дня виборів осягли 18 років;

а) всї, що здобувають засоби до житя продукційною і загальнокорисною працею, а також особи, заняті домашним господарством, забезпечуючим першим можливість продукційної праці, себто ріжні робітники і служачі, заняті в промисловости, торговлї, сїльськім господарстві та инші селяни і козаки рільники.

б) салдати червоної армії і матроси червоної фльоти.

в) громадяни, що не входять в катеґорії, переведені н. п. а і б за утратою працездатности, відповідно засвідченої.

Увага: 1. Місцеві Ради можуть по постанові центральної влади зменшувати усталену в сїй ст. норму віку.

Увага: 2. Чужинцї, які належать до робітничої кляси і трудового селянства, користують ся також виборчим правом

21. Позбавляють ся виборчого права і права бути обраними слїдуючі особи, хоч би вони й входили в одну з вінце зазначених катеґорій:

а) особи, що користують ся найманою працею з корисною метою;

б) особи, які живуть на нетрудові прибутки, а саме прибутки з підприємств, з маєтків і т. п.

в) приватні торговцї, комерційні посередники;

г) черцї і духовні настоятелї церков і релїгійних культів;

д) служачі і аґенти колишної полїції, окремого корпусу жандармів і охоронних віддїлів, а також члени панувавшого в Росії дому;

е) особи, визнані усталеним ладом божевільними, а рівно-ж особи, що перебувають під опікою;

ж) особи засуджені за користливі та ганебні вчинки на речинець, усталений законом або судовим вироком.

III. ДЕКЛЯРАЦІЯ ПРАВ І ОБОВЯЗКІВ ПРАЦЮЮЧОГО І ЕКСПЛЬОАТОВАНОГО НАРОДУ УКРАЇНИ.

22. Для повного проведеня основ диктатури пролєтаріату і біднїйшого селянства У. С. Р. Р. надає працюючим масам всї права і можливости в области громадянського і полїтичного житія.

23. Відповідно сему загальному становищу і з метою забезпеченя за працюючими дійсної волї совісти, а також припиненя можливосте використаня релїґії і церкви в інтересах залишеня клясового строю, церква відокремлюєть ся від держави і за всїма громадянами визнаєть ся право пропаґанди релїґійних наук, котрі не переслїдують жадних соціяльних і полїтичних завдань, а також антирелїґійних наук, котрих дух не перечить комунїстичним поглядам.

24. З метою забезпеченя за працюючими дїйсної свободи висловленя своїх думок — У. С. P. Р. усуває залежність преси від капіталу і віддає в руки робітничої кляси і селянської бідноти всї технїчні і матеріяльні засоби до видаваня ґазет, брошур, книг, та инших творів друку і забезпечує їх вільне росповсюдненє по всїй Українї.

25. В цілях забезпеченя за працюючими дїйсної свободи зборів — У. С. P. Р. визнаючи право за працюючими Радянської Републики вільного влаштованя зборів, союзів і т. п., віддає в розпорядженє робітничої кляси і селянської бідноти всї відповідні для влаштованя народних зборів помешканя з світлом і опалом.

26. З метою забезпеченя за працюючими дійсної свободи спілок У. С. P. P., зломавши економічну і полїтичну владу заможних кляс і усунувши сим всї перепони, як до сеї пори перешкаджали в буржуазній суспільности робітникам і селянам користуватись свободою орґанїзації і акції — дає робітникам і біднїйшим селянам усяку допомогу матеріальну та иншу для їх обєднаня і орґанїзації.

27. В цілях забезпеченя за працюючими дїйсного приступу до знаня — У. С. P. Р. ставить своїм завданєм дати робітникам і селянам повну всебічну і даремну освіту.

28. У. С. P. Р. визнає обовязком всїх громадян Републики працю і проголошує гасло: “не працюючий не їсть”.

29. З метою всебічної охорони здобутків Великої Робітничо-Селянської Революції — У. С. P. Р. визнає обовязком всїх працюючих Републики оборону соціялїстичної батьківщини і встановляє загальну військову повинність.

Почесне право захищати революцію зі зброєю в руках — даєть ся лише працюючим. На нетрудові елєменти накладаєть ся виконуванє инших військових обов'язків.

30. Виходячи з солїдарности працюючих всіх націй, У. С. P. Р. надає всї полїтичні права українських громадян працюючим чужинцям, що живуть на території Української Републики і належать до робітничої кляси або до селянства, що не визискує чужої працї.

31. У. С. P. Р. дає право притулку всїм чужинцям, що терплять переслїдуваня за релїґійні проступки, а також за проступки направлені проти інтересів уряду, обороняючого інтереси буржуазних кляс.

32. У. С. P. Р. визнаючи рівні права за працюючими, незалежно від їх раси і національности — обявляє суперечним основним законам Републики уставленє або пропущенє яких небудь привілєїв на сїй підставі а також яке-б не було пригнїченє національних меншостий, або обмеженє їх рівноправности.

33. З огляду на інтереси робітничої кляси в цїлости — У. С. P. Р. позбавляє полїтичних прав окремі особи і окремі ґрупи, які користують ся сими правами на шкоду соціялїстичної революції.

В. Про Герб і Прапор У. С. P. Р.

34. Герб У. С. P. Р. — має на червоному полї в промінях сонця — малюнок золотого серпа і молота, навкруги яких — уміщено вінок і написи на українській і російській мовах.

1) У. С. Р. Р.

2) Пролєтарі всїх країн, єднайте ся!

35. Торговельний, морський і військовий прапор У. С. P. Р. — має на червоному полї в лївому кутї — напись золотими лїтерами — Українська Соціялїстична Радянська Република, або лише літери: У. С. P. Р.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).