котуна

котуна

Коту́на, ни, ж. Плита съ котломъ, устроенная такимъ образомъ, что дымъ выходитъ изъ отверстій вокругъ котла въ находящійся сверху ко́мин. Подольск. Св. Л. 27.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Коту́на, ни, ж. Плита с котлом, устроенная таким образом, что дым выходит из отверстий вокруг котла в находящийся сверху ко́мин. Подольск. Св. Л. 27.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28