кошниця
кошниця
|
|
Ко́шниця, ці, ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ. Kolb. I. 62.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ко́шниця, ці, ж. Род высокого и узкого хворостяного амбарчика, в который ссыпают кукурузу в початках. Kolb. I. 62.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28