Краєзнавство/1927/01/Краєзнавча робота серед нацменшостей

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до: навігація, пошук
Краєзнавство. №01 (1927
С. Ялі
Краєзнавча робота серед нацменшостей
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Завантажити джерело у форматі EPUB

Завантажити джерело у форматі RTF Завантажити джерело у форматі PDF

Завантажити собі!
Краєзнавча робота нацменшостей.

Нині вже стало загально визнаним величезне значіння краєзнавчої роботи для розвитку продукційних сил радянської країни. Щ е збіль­шується та яскравіше вирисовується її роля в цю добу, коли ми щіль­ніше підходимо до завдання безпосереднього соціялістичного будівництва.

В останні роки починає відчуватися потреба переведення краєзнав­чої роботи також і серед національних меншостей України. Те стано­вище, що в галузі обслуговування нацменшостей в цей час ми йдемо шляхом поглиблення роботи, приводить нас щільно до завдання всебічного вивчення національних меншостей.

Ті чи инші заходи, що їх скеровано до піднесення економічного й культурного стану — в цілому до розвитку продукційних сил нацмен­шостей— не можуть дати позитивних наслідків, коли їх не накреслено на підставі докладно розроблених даних.

Такий саме матеріял і може дати всебічне вивчення краю та насе­лення національних меншостей з усіма їх специфічними особливостями. Так, наприклад, не можна поставити як слід боротьбу за усунення по­старілих форм провадження сільського господарства серед відсталих економічно національностей, коли не вивчено причин такого явища не тільки в сучасному, а й у минулому. А бо, скажемо, дуже важко двигати швидким темпом культуру грецького населення України, коли не по­ставити собі за мету вивчення діялектів його мови і т. инш.

Таким чином, у звязку з цими обставинами, краєзнавча робота на­ буває дуже важливого значіння в галузі розвязання життєвих і прак­тичних питань у справах національних меншостей. Це давно вже зрозу­міли в де яких місцях. По де-яких округах округові бюра нацмен спільно з краєзнавчими організаціями де-що зробили й роблять у цьому на­прямкові. Округова комісія по вивченню грецької національносте в м. Маріуполі, грецький відділ музею, єврейський музей, аналогичні органі­зації на Поділлі, Волині та в инших місцях поставили перед собою низку важливих краєзнавчих завдань, що їх викликала потреба забезпечити правильність та успішність переведення найпотрібніших практичних захо­дів у справі розвязання національного питання. Проте потрібно відзначити, що всю цю роботу провадиться, тимчасом більш за все за ініціятивою місцевих робітників і ще не об'єд­нано, не вважаючи на те, що вона вже і в цей момент відограє значну ролю в справі радянського та культурного будівництва серед нацменшостей.

Тому слід поставити собі за мету зробити краєзнавчу роботу серед національних меншостей за одне з важливих чергових завдань краєзнавчих організацій та нацменорганів. Треба скерувати цю роботу на шлях систематичности та координації із загальною краєзнавчою роботою в УСРР. Початок цієї роботи повинен бути закладений на місцях встановленням відповідного організаційного звязку нацорганів з краєзнавчими організаціями і громадами, притягуючи до цього місцеві культурні сили та зацікавлюючи цим питанням широкі шари населення національних меншостей. Вивчення соціяльно-економічних відносин, зросту елементів усуспільнення в економіці нацменшостей, умов побуту та культури, як в сучасному, так і в минулому,— це основні питання, що навколо їх по­ винна зосереджуватись краєзнавча робота серед нацмен.

Якщо правильно поставлено серед останніх цю краєзнавчу діяль­ність, мобілізацію ініціятиви місцевих громадських та культурних сил з притягненням уваги й інтересу самого населення, то все це буде надззичайно сприяти економічному й культурному піднесенню поруч із ши­рокою участю трудящого населення в будівництві соціялізму.