крівця

крівця

Крівця́, ці́, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Крівця́, ці́, ж. 1) Ум. от кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Зверобой, Hypericum.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28