ЛНВ/36/Сад зачарований

Матеріал з Вікіджерел
< ЛНВ‎ | 36
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лїтературно-науковий вістник
Річник IX. Том XXXVI
(1906
під ред. Володимира Гнатюка
«Сад зачарований…» (Ада Неґрі), переклад — П. Грабовський
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний желехівкою.
Видання: Львів: 1906.

Сад зачарований
Пахне гарнесенько,
Спить обцїлований
Ніччю тихесенько.

Спить — прокидаєть ся
В снї полохливому;
Щось не дрімаєть ся
Вітру журливому.

Може дізнали ся
Квіти засмучені,
Як ми зблукали ся
Кривдою змучені. —

Скільки скрізь лиха є?
Може… Росицею
Сьвіжою дихає
Листя з травицею.

Понад оселями
Горя невтїшними
Та невеселими
Думами грішними,

Понад могилами
Ніч розливаєть ся,
Слїзьми безсилими
Плаче, вбиваєть ся.

 

Переклав П. ГРАБОВСЬКИЙ.