лава

лава

Лава — така гаряча текуча масса (розтоплене каміння, залізо, пісок, усякий металл (див. це слово) та инше, що тілько єсть в середині землі), що широкою річкою тече з вогневої гори або вулькану.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906

Ла́ва, ви, ж. 1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Лягти́ на ла́ву. Умереть (такъ какъ покойниковъ кладутъ, согласно обычаю, на ла́ві). Положи́ти на ла́ву. Хоронить. Отсюда проклятіе: Щоб тебе́ положи́ли на ла́ву! Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: А щоб мене́ до ве́чора на ла́ві положи́ли! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. Ки́нути під ла́ву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123. 2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лава. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як лава. Грин. III. 133. Іти́ ла́вою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. I. 147. Става́ти ла́вою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574. 4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12. 5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився… ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда лиси́ці (см.). Вас. 164. 7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ. 8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі… гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. Ум. Ла́вка, ла́вонька, ла́вочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок-неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ла́ва, ви, ж. 1) Неподвижная скамья в хате вдоль стены. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Лягти́ на ла́ву. Умереть (так как покойников кладут, согласно обычаю, на ла́ві). Положи́ти на ла́ву. Хоронить. Отсюда проклятие: Щоб тебе́ положи́ли на ла́ву! Желаю тебе смерти! Ном. № 3790; также божба: А щоб мене́ до ве́чора на ла́ві положи́ли! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. Ки́нути під ла́ву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123. 2) Переносной мостик с пристани на судно или с судна на судно. Желех. *Сходня. 3) Ряд, шеренга (людей, предметов), *толпа, большая компания. Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лава. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як лава. Гринч. III. 133. *Колядувати ходимо лавою. Крим. Іти́ ла́вою. Итти рядами; итти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. I. 147. *Цілою лавою до Бразилії маєте сунути. Борд. Става́ти ла́вою. Строиться, выстраиваться в ряд. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574. 4) Ряд рыболовных сетей, поставленных непрерывной стеной. Браун. 12. 5) Гряда в речном пороге. Кодацький поріг появився… ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда лиси́ці (см.). Вас. 164. 7) Коллегия судей в старом украинском городском суде. 8) Род карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі… гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. *9) Облава. Зимою у нас на вовків що-дня лава. Крим. Ум. Ла́вка, ла́вонька, ла́вочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок-неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28