Листи Вячеслава Липинського до Олександра Барвінського/28.VIII.1923

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

28. VIII. 1923

Reichenau, N.Ö.

Високодостойний Пане Раднику!

Дозвольте мені, в імені Редакції “Хліборобської України” скласти Вам уклінну і щиру подяку за Ваше добре і ласкаве, а для нас так цінне і дороге — слово. Голос Ваш — це для нас голос найкращих людей старшого покоління. Він служить нам найбільшою заохотою до дальшої тяжкої праці і дає нам запоруку, що шлях, по якому ми ідемо — добрий.

Вибачте нам ласкаво, Високодостойний Пане, що ми так запізнилися з відповідю на Вашого листа. З причин нашого еміграційного лихоліття Редакція наша як раз в цей час переносилась з Відня на село під Ґрацом і тому на цей час припинилась вся наша кореспонденція. Користаємо з першої можливості, щоб в першу чергу одписати Вам і скласти оцю нашу велику та щиру подяку.

Дуже часто згадую ці повні тоді надій на кращу будуччину — хвилини, коли я мав велику честь і приємність пізнати Вас у Кракові у Проф. Богдана Лепкого. Невимовно жалую, що доля не дозволила мені в цих часах частіше бачитись з Вами. У Львові я бував тоді рідко і тільки на дуже короткий час. Кажу це в своє оправданя, бо може бути, що одною з причин нашої сучасної катастрофи було те, що ми — українські консерватисти державники — не були так зорганізовані, як наші руїнники і що їхньому напорові в часах заверюхи ми не змогли тому противоставити своєї сили. Маймо надію, що це тепер переміниться на краще і що, хвилево розпорошені лихоліттям, ми обєднаємось всі біля тих основ громадського буття, якими держиться всяка — отже і наша — Українська Нація.

Прошу прийняти, Високодостойний Пане Раднику, вислови моєї найглибшої пошани, з якою все для Вас остаю, Ваш покірний слуга

Вячеслав ЛИПИНСЬКИЙ

Будучи пильним читачем і великим прихильником історичних творів Вашого Сина, — Д-ра Богдана, — прошу Вас, високодостойний Пане Раднику, передати йому моє щире поздоровлення.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1924 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1931 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.