Львівський літопис і Острозький літописець/Архівна і бібліографічна довідка про Львівський літопис і Острозький літописець

Матеріал з Вікіджерел
АРХІВНА І БІБЛІОГРАФІЧНА ДОВІДКА ПРО ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС І ОСТРОЗЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ

Рукопис Львівського літопису зберігається в Центральній науковій бібліотеці Академії наук Української РСР в Києві (Відділ рукописів, фонд кол. Університету св. Володимира, № 206, збірка А. С. Петрушевича, № 27, стор. 162—182).

Зразу ж після виявлення літопису Д. Зубрицьким, документом зацікавився галицький вчений Я. Головацький і виготовив декілька копій літопису. Одна з цих копій потрапила до К. Войціцького (Польща), який надрукував в журналі «Kwartalnik naukowy» уривки з документа. Другий примірник копії з передмовою Я. Головацького був переданий ним етнографові П. Лукашевичу (Київ) для видання, але це не було здійснено[1]. Третій примірник копії потрапив до А. С. Петрушевича, який видав літопис 1867 року у Львові. Один примірник копії літопису, мабуть, теж виготовлений Я. Головацьким, був надісланий Д. Зубрицьким у Росію історикові М. Погодіну, який видав літопис у Москві 1839 року. Місцезнаходження всіх цих копій зараз невідоме. Але коли б ці копії навіть де-небудь і збереглися, то при наявності оригіналу документа, вони наукового інтересу не мають[2].

Львівський літопис частково або повністю видавався декілька разів:

1. K. W. Wójcicki, О Kronice Ruskiej od roku 1498 do roku 1649. Wypis pierwszy. — «Kwartalnik naukowy», tom drugi, Kraków, 1835, стор. 86—93. Витяги з літопису від 1498 до 1625 року включно, почасти мовою оригіналу, але в польській транскрипції, почасти в перекладі на польську мову.

2. K. W. Wójcicki, О Kronice Ruskiej od roku 1498 do roku 1649. Wypis drugi. — «Kwartalnik naukowy», tom trzeci, Kraków, 1836, стор. 315—329. Витяги з літопису від 1630 до 1636 року включно, теж почасти мовою оригіналу, але в польській транскрипції, почасти в перекладі на польську мову. (Звістки за 1626 рік у публікації Войціцького відсутні).

3. W. A. Maciejowski, Ułamki historyczne. І. О Kozakach. — «Kwartalnik naukowy», tom drugi, Kraków, 1835, стор. 283—320. Витяги зі звісток літопису за 1625, 1630, 1636—1638 роки та повністю за 1648—1649 роки, але у вільному викладі польською мовою.

4. О. Евецкий (Варшава), Русинская летопись. — «Телескоп», часть 29, 1835, стор. 309—328. Передрук російською транскрипцією і в перекладі на російську мову тексту Львівського літопису, виданого К. Войціцьким. О. Євецький видав обидві статті К. Войціцького, перша з яких тоді вже була опублікована, а з другою він ознайомився в рукопису у самого Войціцького в Варшаві.

5. В. Р. — О Русской летописи с 1498 по 1649 год. (Ст. Войціцького). — «Журнал министерства народного просвещения», часть 18, 1838, № 4—6, стор. 1—22. Передрук з журналу «Kwartalnik naukowy» в перекладі на російську мову.

6. Львовская русская летопись. — «Русский исторический сборник, издаваемый обществом истории и древностей российских», т. 3, кн. 3, М., 1839, стор. 233—267. Видання М. Погодіна з копії, надісланої Д. Зубрицьким.

7. Львовская летопись. — «Науковый сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-русской матицы», вып. 1—4, Львов, 1868, стор. 255—294 і окремий відбиток. Видання літопису з копії, виготовленої Я. Головацьким, зі вступом і примітками А. С. Петрушевича. До тексту літопису додано «Краткий список гетманов казацких, бывших до Богдана Хмельницкого».

8. А. Петрушевич, Сводная Галицко-русская летопись с 1600 по 1700 год, Львов, 1874. В книзі вміщено численні короткі, а іноді й більші уривки з Львівського літопису.

При виконанні даної роботи, крім рукопису документа і його друкованих видань, автором було використано текст літопису, підготовлений О. І. Левицьким для видання в історико-літературній серії Київської комісії для розбору давніх актів. Том під назвою «Южнорусские летописи», складений О. Левицьким, містив у собі Львівський літопис і Літопис Іоахима Єрлича (1620—1673 рр.) польською мовою. Книгу було надруковано під час першої імперіалістичної війни, але вона в світ не вийшла, тому що віддруковані аркуші з початком громадянської війни залишилися не зверстаними і згодом були знищені. З цього видання, очевидно, зберігся лише один сигнальний примірник, переданий академіком М. Василенком у бібліотеку Археографічної комісії Української академії наук, який зараз зберігається в бібліотеці Інституту історії НАН України в Києві.

Острозький літописець відомий лише в єдиному списку в рукописній книзі Музейного зібрання Державного історичного музею в Москві (інв. № 4007). Він вміщений в розділі рукопису «Летописец польский»; Літопис має назву «С кройніки Бельського речі потребнії вибрані», арк. 126—132 зі зворотами.

Літопис під назвою Острозький літописець видав академік М. М. Тихомиров (M. H. Тихомиров, Острожский летописец. — «Исторический архив», т. VII, М., 1951, стор. 236—263).


  1. Я. Головацкий, Воспоминания о Маркиане Шашкевиче и Иване Вагилевиче. — «Науковый сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-русской матицы», Львів, 1885, стор. 36. Є підстави припускати, що з текстом Львівського літопису був ознайомлений Т. Г. Шевченко через П. Лукашевича, який збирався відправити з Шевченком літопис у петербурзьку цензуру для одержання дозволу на видання. Цей намір не здійснився у зв'язку з розривом відносин між Шевченком і Лукашевичем (М. Возняк, Шевченко і Галичина. — «Україна», березень—квітень, 1930, стор. 70—71).
  2. У Відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки Академії наук Української РСР нами виявлено один примірник копії літопису під назвою «Львовская русская летопись», виготовленої Я. Головацьким з його передмовою, датованою 26 квітня 1839 року, та деякими примітками, яка зберігається під № I 3857. Мабуть, це і є той текст літопису, що мав бути опублікований за участю П. Лукашевича.