лютування

лютування

Лютува́ння, ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю. Стор. МПр. 147.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Лютува́ння, ня, с. 1) Свирепствование. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю. Стор. МПр. 147. *2) Запайка (процесс). Сл. Дубр.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28