Проминуло неділь з десять,
Може, й ще неділя,
Як Христос-господь заходив
На теє весілля.
І зібрав він тьму народу,
Тьму неізлічиму,
І із ними іде в місто,
В місто Русалиму.
І зачали діти з вербів
Гіллячки ламати,
І ламати, і під ноги
Господу кидати.
І господь гіллячки тії
Всі благословляє,
Напослідок сам нагнувся,
Їдну підіймає.
І потріпав Петра нею
І став промовляти:
«Ще лиш тиждень — і Великдень
Ви будете мати!»
А Петро підняв гіллячку
І Павла став бити,
Злегка бити і те саме
Йому говорити.
І зачали і всі люди
Вербу підіймати,
Підіймати, злегка битись
Та й і промовляти:
«Ой, верба б'є, а не я б'ю,
Ще лиш тілько тиждень —
І наступить, і настане
В нас святий великдень!»