А тим часом на Голгофу
Стали бога вести
І звалили хрест на нього
І казали нести.
І іде він, і несе хрест;
Силоньки не має:
Що пройде їднії гони —
Та й із ніг спадає.
І за брамою звалився
І не може встати.
Аж несе їден убогий
Яйця продавати.
І кладе він їх під браму,
Бога підіймає,
Підіймає і хрест тяжкий
Нести помагає.
От і самая Голгофа...
Вбогий повернувся,
Коли гляне — його кошик
Злотом нагорнувся!
Та і яйця межи злотом
Були не пропали,
Лиш, на диво, крашанками
Й писанками стали.
І відтогді стали й люди
Писанки писати
І в великдеиь всіх знакомих
Ними дарувати.
А тим часом на Голгофі
Хрест уґрунтували
І на ньому Христа-бога
Страшно розіп'яли.
Розіп'яли, руки й ноги
Цвяхами прибили
І ребро його святеє
Копієм пробили.
